
7 липня в Анкарі стартує саміт Північноатлантичного альянсу, на якому Україна має отримати нові оборонні та політичні сигнали від союзників. Центральними темами стануть довгострокове фінансування ЗСУ, постачання засобів протиповітряної оборони та формулювання щодо ролі України у безпеці НАТО, повідомляє IZ, посилаючись на Європейську правду.
За даними «Європейської правди», держави Альянсу погодили ключові положення декларації ще до початку зустрічі. Очікується, що документ передбачатиме щонайменше 70 млрд євро військової підтримки для України у 2026 році та аналогічний рівень допомоги у 2027-му. Загальна сума на два роки може сягнути 140 млрд євро.
Фінансування оборони України стане одним із головних пунктів саміту. Йдеться не лише про нові кошти, а й про вже заплановану допомогу, яку союзники включать у загальний пакет підтримки.
Очікувана формула виглядає так:
| Період | Мінімальний обсяг підтримки | Напрям |
|---|---|---|
| 2026 рік | 70 млрд євро | військова допомога, закупівлі, навчання, обладнання |
| 2027 рік | не менше 70 млрд євро | продовження оборонної підтримки України |
| Загалом | 140 млрд євро | дворічна підтримка ЗСУ |
У декларації, за повідомленнями медіа, фінансові зобов’язання мають взяти на себе європейські члени НАТО та Канада. США, як очікується, не будуть окремо включені до цього фінансового блоку. Про це також повідомляло NV із посиланням на дані Reuters.
Для НАТО типовішим є облік оборонних витрат у доларах США, адже так простіше порівнювати внески союзників із американськими витратами. Однак у цьому випадку в документах фігурує саме євро.
Такий підхід має політичний зміст: основний фінансовий тягар у цьому пакеті мають нести європейські союзники та Канада. Водночас частина коштів може перетинатися з уже затвердженими програмами підтримки України, зокрема з європейськими механізмами закупівлі озброєнь.
За даними «Української правди», довгострокова оборонна підтримка України — Ukraine Defence Pledge — стала одним із головних елементів українського блоку декларації саміту. Ініціативу активно просувала Німеччина.
У проєкті рішення не очікується детального розподілу: хто саме, скільки і в які строки має виділити. Це питання союзники мають узгоджувати між собою після політичного затвердження загальної суми.
За інформацією дипломатичних джерел, ідею закріпити конкретний обсяг підтримки пов’язують із позицією канцлера Німеччини Фрідріха Мерца. Раніше в Альянсі обговорювали інші моделі, зокрема прив’язку допомоги Україні до частки ВВП кожної держави, але зрештою зупинилися на фіксованій сумі.
Окремі союзники вже надають Україні значні обсяги підтримки. Наприклад, Норвегія, яка не є членом ЄС, бере участь у військовій допомозі окремо від європейських кредитних механізмів.
Окрім грошей, Україна очікує рішень щодо посилення протиповітряної оборони. Насамперед ідеться про перехоплювачі для систем Patriot, зокрема ракети PAC-3, які здатні збивати балістичні цілі.
Це питання залишається складнішим за фінансовий блок. Частина майбутніх поставок може фінансуватися через механізм PURL, за яким європейські партнери купують американську зброю для України. Водночас Київ потребує не лише контрактів на майбутнє, а й швидкої передачі ракет із наявних запасів союзників.
На полях саміту очікуються окремі переговори української делегації із західними лідерами щодо протиракетної оборони. Для України це питання має пріоритетне значення на тлі регулярних російських ударів балістичними ракетами по українських містах.
Окрема увага на саміті буде прикута до позиції президента США Дональда Трампа. За повідомленнями медіа, саме політика Вашингтона останнім часом впливала на обережність НАТО у формулюваннях щодо України та її майбутнього зближення з Альянсом.
Водночас західні видання повідомляють, що саміт в Анкарі відбувається на тлі вимог США до союзників збільшувати оборонні витрати. Генсек НАТО Марк Рютте закликав членів Альянсу представити конкретні та реалістичні плани щодо досягнення нових оборонних цілей.
Для України важливо, що Вашингтон, за даними джерел, погодив формулювання про нову роль України в безпеці Альянсу. Це не означає рішення про членство, але демонструє зміну політичного тону в документах НАТО.
У декларації саміту, за останніми версіями документа, має з’явитися формулювання про те, що Україна є контрибутором безпеки на північноатлантичному просторі.
Для НАТО це не просто політична фраза. Такий термін означає, що держава не лише отримує безпекові гарантії чи допомогу, а й сама посилює спільну оборону Альянсу.
У випадку України це стосується кількох напрямів:
Euractiv також повідомляв, що Україна може отримати новий статус у підсумкових документах саміту, а союзники планують підтвердити значний пакет військової підтримки на 2026 і 2027 роки.
Визнання України контрибутором безпеки не є запрошенням до НАТО. Ключова перешкода для вступу залишається незмінною — відсутність політичного консенсусу серед усіх членів Альянсу.
Водночас поява такого формулювання у декларації має значення для майбутньої інтеграції. У НАТО оцінюють, чи здатна країна-кандидат посилювати безпеку Альянсу та дотримуватися принципів Вашингтонського договору. Саме тому союзники тривалий час обережно ставилися до письмового визнання України безпековим донором.
На полях саміту має відбутися засідання Ради Україна — НАТО на рівні міністрів закордонних справ. Президент Володимир Зеленський також прибуває до Анкари для участі у ключових заходах та двосторонніх переговорах.
Окремо очікується контакт українського президента з Дональдом Трампом. Серед тем — оборонна допомога, протиповітряна оборона, закупівля або передача американських ракет для Patriot та подальша координація підтримки України.
Саміт НАТО в Анкарі 7–8 липня має зафіксувати для України три основні напрями: дворічне фінансування ЗСУ, посилення переговорів щодо протиракетної оборони та нове політичне формулювання про внесок України у безпеку Альянсу.
Читайте також про те, що у Польщі розкритикували український закон про Національний пантеон: у заяві згадали Бандеру, УПА та «Східну Малопольщу».