
В Україні обговорюють нові підходи до мобілізації, які можуть торкнутися вікових критеріїв для залучення громадян до війська. Про підготовку таких рішень повідомив секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко, пише IZ.
Народний депутат заявив про це в ефірі програми «Говорить Великий Львів». Водночас конкретних параметрів можливих змін він не назвав, тому наразі невідомо, чи передбачатимуть вони зниження або підвищення вікового порогу.
За словами Романа Костенка, держава продовжує шукати способи збільшити кількість людей, які добровільно укладають контракти із Силами оборони.
Запровадження додаткових фінансових стимулів, як зазначив парламентар, не дало очікуваного приросту контрактників. Кількість охочих служити за контрактом, за його оцінкою, або залишається приблизно на тому самому рівні, або скорочується.
Саме на цьому тлі, за словами Костенка, зараз обговорюються більш суттєві зміни в системі комплектування війська.
Серед напрямів, які можуть переглянути:
При цьому офіційного законопроєкту або оприлюдненого рішення із новими віковими межами на момент заяви Костенка немає.
Костенко підтвердив, що питання віку вже обговорюється, однак відмовився уточнювати деталі.
Він не повідомив, чи планують влада та військове керівництво зменшити нинішню вікову межу або, навпаки, змінити її в іншому напрямку. За словами депутата, відповідну інформацію після ухвалення рішень мають оприлюднити Міністерство оборони або Генеральний штаб ЗСУ.
Тому повідомлення про вже ухвалене зниження мобілізаційного віку наразі не відповідають озвученій інформації: йдеться саме про обговорення майбутніх змін.
У квітні 2024 року в Україні набув чинності закон, який зменшив мінімальний вік для мобілізації з 27 до 25 років. Для громадян віком 18–24 роки з 2025 року також діють окремі добровільні контрактні програми.
Костенко окремо зазначив, що повного переходу України на добровільний принцип комплектування війська наразі не передбачається.
За його словами, мобілізація не стане системою, за якої громадянин самостійно вирішуватиме, служити йому чи ні. Чинний механізм обов’язкової мобілізації продовжуватиме працювати паралельно з контрактною службою.
Водночас держава намагається розширювати саме добровільний компонент, пропонуючи військовослужбовцям контракти з визначеними строками служби та додатковими гарантіями.
Секретар парламентського комітету також прокоментував повідомлення про нібито можливе скасування відстрочки для чоловіків, які утримують трьох і більше дітей.
Костенко заявив, що відповідних законодавчих пропозицій він не бачив. За його словами, найближчим часом такі зміни також не очікуються.
Отже, озвучена інформація про підготовку нових правил мобілізації наразі не стосується скасування цієї категорії відстрочки.
Змін щодо обов’язкової мобілізації жінок також не анонсували.
Костенко наголосив, що служба жінок у Силах оборони й надалі має залишатися добровільною. Пропозицій, які передбачали б перехід до загальної примусової мобілізації жінок, за його словами, наразі немає.
Таким чином, конкретно підтвердженим напрямом можливого перегляду на цей момент є система мобілізації та вікові критерії, однак точні параметри майбутніх нововведень офіційно ще не оприлюднені.
Читайте також про те, до якого числа діє мобілізація в Україні: термін воєнного стану та кого можуть призвати в першу чергу.