
В Україні воєнний стан і загальну мобілізацію продовжено ще на 90 діб. Чинний період розпочався 2 серпня 2026 року та завершується 31 жовтня 2026 року. Відповідні укази Президента затвердила Верховна Рада 14 липня, пише IZ, з посиланням на ТСН.
Рішення стосується як дії спеціального правового режиму, так і проведення загальної мобілізації. Розповідаємо, до якого числа триватиме мобілізація в Україні, хто зараз підлягає призову та як відбувається процедура.
Президент України видав два окремі укази від 13 липня 2026 року: №596/2026 — про продовження воєнного стану та №597/2026 — про продовження загальної мобілізації. Обидва передбачають продовження відповідних строків із 2 серпня на 90 діб.
Парламент затвердив президентські укази наступного дня — 14 липня. За продовження воєнного стану проголосували 313 народних депутатів, двоє були проти. Рішення щодо загальної мобілізації підтримав 311 депутатів, двоє проголосували проти, один утримався.
Таким чином, чинний період воєнного стану та загальної мобілізації розрахований до 31 жовтня 2026 року. Продовження мобілізації безпосередньо зафіксоване й у чинній редакції указу про загальну мобілізацію.
За загальним правилом під час мобілізації до військової служби можуть призивати військовозобов’язаних чоловіків віком від 25 до 60 років, якщо вони:
Такі критерії наводить Міністерство оборони України у роз’ясненні щодо мобілізації.
Наявність військового досвіду не є обов’язковою умовою для мобілізації. Особи, які раніше не проходили військову службу, після призову проходять передбачену підготовку перед направленням до підрозділів.
Для громадян віком від 18 до 25 років діють інші правила. Загалом вони можуть вступити на військову службу добровільно, зокрема шляхом укладення контракту.
Водночас Міноборони називає окремі категорії чоловіків до 25 років, які вже є військовозобов’язаними та можуть підлягати мобілізації. Зокрема, йдеться про:
Для інших громадян цієї вікової категорії основним шляхом вступу до війська залишається добровільна контрактна служба.
Жінки з медичною або фармацевтичною спеціальністю за визначених законом умов підлягають військовому обліку. Жінки з іншими професіями, спорідненими з військово-обліковими спеціальностями, можуть стати на такий облік за власним бажанням.
Водночас перебування жінки на військовому обліку не означає автоматичного примусового призову. Чинний порядок проведення мобілізації передбачає, що жінки, які перебувають на військовому обліку, призиваються під час мобілізації добровільно.
Комплектування військових частин залежить від потреб Сил оборони, військово-облікових даних громадянина, його придатності та результатів відповідних процедур.
На практиці значення можуть мати військова спеціальність, професійні навички, попередній досвід служби та можливість призначення на конкретну посаду. Водночас законодавство не встановлює універсальної публічної «черги», за якою всіх військовозобов’язаних мобілізують у певній послідовності.
Призову можуть підлягати військовозобов’язані чоловіки відповідного віку, які не мають законних підстав для відстрочки або бронювання та відповідають вимогам щодо проходження служби.
Процедура мобілізації складається з кількох етапів і залежить від військово-облікового статусу конкретної людини.
Військовозобов’язаного можуть викликати до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для уточнення даних або виконання інших передбачених законом процедур. Важливо, що повістка сама по собі не є направленням на військово-лікарську комісію. Міноборони окремо зазначає, що направлення на ВЛК є самостійним документом.
Під час мобілізаційних заходів можуть проводитися:
Порядок проведення призову під час мобілізації регулюється постановою Кабінету Міністрів №560.
Військово-лікарська комісія визначає придатність військовозобов’язаного до проходження військової служби. Під час воєнного стану рішення ВЛК щодо придатності військовозобов’язаного діє протягом одного року.
Для проходження медичного огляду необхідне відповідне направлення. Його можуть видавати керівники ТЦК та СП, керівники центрів рекрутингу ЗСУ, а для чинних військовослужбовців — командири військових частин. Для військовозобов’язаних також доступне електронне направлення на ВЛК через застосунок «Резерв+».
Право на відстрочку регулює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Перелік підстав визначений, зокрема, статтею 23 закону.
Міноборони зазначає, що відстрочка надається військовозобов’язаному, який має передбачену законом підставу та підтвердив її в установленому порядку. Дані про оформлену відстрочку мають бути внесені до відповідних державних інформаційних систем.
Тому сама наявність життєвих обставин, які можуть давати право на відстрочку, та належним чином оформлена відстрочка — не одне й те саме. Перед мобілізаційними процедурами актуальний статус варто перевіряти у військово-облікових документах та державних електронних сервісах.
Читайте також: Штраф у «Резерв+» уже сплачений: чи може ТЦК повторно надіслати повістку.