Кому з українців загрожує депортація з Європи: що передбачають правила ЄС

Українці, які перебувають у країнах Європейського Союзу за режимом тимчасового захисту, мають право на проживання, роботу, медичну та соціальну допомогу. Водночас цей статус не звільняє від дотримання міграційного, кримінального та іншого законодавства держави перебування, пише IZ з посиланням на Новини.LIVE.

У певних ситуаціях іноземець може втратити законні підстави для проживання, отримати рішення про повернення або зіткнутися з іншими міграційними обмеженнями. Конкретну процедуру визначають компетентні органи тієї країни ЄС, де перебуває людина.

Кому може загрожувати примусове видворення з ЄС

Найбільші ризики виникають у випадках, коли людина порушує правила в’їзду та перебування, використовує фальшиві документи або вчиняє серйозні правопорушення.

Серед ситуацій, які можуть стати підставою для міграційних санкцій, виділяють три основні групи.

1. Порушення правил в’їзду або перебування

Проблеми можуть виникнути у людей, які потрапили на територію країни в обхід установлених правил, не мають чинних документів для законного перебування або втратили відповідний міграційний статус.

Сам по собі факт незаконного перетину кордону не означає автоматичної депортації в кожному випадку. Рішення залежить від національного законодавства, статусу людини та її конкретних обставин.

2. Серйозні злочини або загроза безпеці

Директива ЄС про тимчасовий захист дозволяє державам виключати окремих осіб із цього механізму, якщо існують серйозні підстави вважати, що вони причетні до тяжких злочинів або становлять небезпеку для безпеки держави чи суспільства.

Зокрема, йдеться про особливо тяжкі злочини, злочини проти миру, воєнні злочини, злочини проти людяності та дії, що суперечать цілям і принципам ООН. Такі рішення повинні ґрунтуватися на поведінці конкретної людини та відповідати принципу пропорційності.

3. Підроблені документи та неправдиві відомості

Негативні міграційні наслідки також можливі, якщо іноземець використовував підроблений паспорт, посвідку, довідку чи інший документ або навмисно повідомив державним органам неправдиві дані, які мали значення для отримання права на проживання.

У такій ситуації влада може переглянути раніше наданий статус, анулювати дозвільні документи або застосувати передбачені національним законодавством процедури повернення.

Чи гарантує тимчасовий захист перебування в ЄС

Тимчасовий захист дає українцям низку прав, однак не є безумовною гарантією перебування незалежно від дій його власника.

Законодавство ЄС прямо передбачає можливість виключення людини з режиму тимчасового захисту через особливо серйозні обставини. При цьому особа, яку позбавили такого захисту, має право оскаржити відповідне рішення у державі перебування.

Отже, питання про подальше проживання вирішується індивідуально. Значення можуть мати характер порушення, міграційна історія, рішення суду, сімейні обставини та норми законодавства конкретної країни.

Тимчасовий захист для українців продовжили до 4 березня 2028 року

Рада Європейського Союзу офіційно продовжила режим тимчасового захисту для переміщених з України осіб ще на один рік — до 4 березня 2028 року.

Відповідне рішення ЄС 2026/1912 було ухвалене 30 липня та опубліковане 4 серпня 2026 року. Основне продовження почне застосовуватися з 5 березня 2027 року.

Механізм забезпечує право на проживання, доступ до ринку праці, житла, медичної допомоги, соціальної підтримки та освіти для дітей. У ЄС цим статусом користуються мільйони людей, які виїхали з України після початку повномасштабної війни.

Водночас для нових заявників діють додаткові правила. Рішення Ради ЄС передбачає, що тимчасовий захист надаватиметься особам, які виконали свої військові обов’язки відповідно до українського законодавства та, коли це необхідно, можуть це підтвердити. Ця умова не поширюється на людей, які вже мали безперервний тимчасовий захист у відповідній державі ЄС станом на 30 липня 2026 року.

Що відбувається після рішення про повернення

Рішення про примусове повернення не завжди означає, що людину негайно відправлять саме до України. Кінцевий напрямок залежить від правового статусу іноземця, міжнародних зобов’язань держави та наявності законних підстав для в’їзду до іншої країни.

Разом із рішенням про повернення в окремих випадках може бути встановлена заборона на повторний в’їзд. За правилами ЄС вона обов’язково застосовується, зокрема, коли людині не надали строку для добровільного виїзду або коли вона не виконала рішення про повернення.

Строк такої заборони визначається з урахуванням обставин справи та, як правило, не перевищує п’яти років. Для осіб, які становлять серйозну загрозу громадському порядку, громадській або національній безпеці, цей термін може бути довшим.

Інформація про заборону може враховуватися під час перевірок у Шенгенській зоні, зокрема через відповідні інформаційні системи. Саме тому наслідки міграційного рішення можуть стосуватися не лише країни, яка його ухвалила.

Від чого залежить рішення про депортацію

Єдиного правила, за яким будь-якого українця після певного порушення автоматично депортують з Євросоюзу, немає.

Компетентні органи оцінюють обставини конкретної справи, чинний міграційний статус, характер правопорушення та вимоги національного й європейського законодавства. Рішення про виключення з тимчасового захисту також має відповідати принципу пропорційності та може бути оскаржене.

Читайте також про те, що ЄС уточнив умови тимчасового захисту для українців: чому важлива відмітка про перетин кордону.