Зв’язок між поганим сном і проблемами психічного здоров’я може бути пов’язаний із дефіцитом у роботі мозкових ділянок, які відповідають за виключення небажаних думок, відповідно до дослідження Університету Східної Англії (UEA), пише сайт IZ.com.ua.
Нове дослідження, опубліковане в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, пропонує нове розуміння когнітивних та нейронних механізмів, які лежать в основі зв’язку між сном і психічним здоров’ям. Ці висновки можуть сприяти розробці нових методів лікування та профілактики психічних розладів, таких як депресія та тривога.
Доктор Маркус Гаррінгтон, викладач Школи психології UEA, є провідним автором статті «Дефіцити контролю пам’яті в мозку людини після позбавлення сну». Він співпрацював із колегами з університетів Йорка, Кембриджа, Сассекса та Королівського університету в Канаді.
Функціональна нейровізуалізація вперше показала, що дефіцит контролю пам’яті після позбавлення сну пов’язаний із труднощами у залученні мозкових ділянок, які підтримують інгібування витягування спогадів. Відновлення цих ділянок мозку протягом ночі асоціюється з фазою швидкого сну (REM).
Експериментальні результати. Джерело: Proceedings of the National Academy of Sciences (2024). DOI: 10.1073/pnas.2400743122
Доктор Гаррінгтон зазначає:
«Спогади про неприємні події можуть спонтанно проникати у свідомість, особливо у відповідь на тригери.
Хоча для більшості людей такі спогади є випадковими й короткочасними, для осіб із психічними розладами, такими як депресія, тривога або посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), вони можуть бути повторюваними, яскравими й болісними.
Оскільки спогади відіграють центральну роль у нашому емоційному сприйнятті світу, провали в контролі пам’яті можуть значною мірою пояснити зв’язок між втратою сну та емоційною дисрегуляцією.
Краще розуміння механізмів, які викликають нав’язливі спогади, має вирішальне значення для покращення емоційного добробуту та зниження глобального тягаря психічних захворювань».
Методика дослідження
У дослідженні взяли участь 85 здорових дорослих, які намагалися придушити небажані спогади, поки їхній мозок сканували за допомогою функціональної МРТ. Половина учасників провела спокійну ніч у лабораторії сну перед завданням, а інша половина залишалася неспаною всю ніч.
Під час придушення спогадів учасники, які добре виспалися, демонстрували більшу активність у правій дорсолатеральній префронтальній корі – мозковій зоні, яка контролює думки, дії та емоції, – порівняно з тими, хто був позбавлений сну. Також вони мали знижену активність у гіпокампі – зоні мозку, відповідальній за витягування спогадів.
Серед учасників, які спали в лабораторії, ті, хто провів більше часу у фазі REM, краще залучали праву дорсолатеральну префронтальну кору під час придушення спогадів. Це вказує на роль REM-сну у відновленні механізмів префронтального контролю, які підтримують здатність запобігати проникненню небажаних спогадів у свідомість.
Доктор Гаррінгтон підсумував:
«Наші висновки підкреслюють критичну роль сну в підтриманні контролю як над нашими спогадами, так і над поточними думками».