
В Антарктиді розташований один із найзагадковіших активних вулканів планети — гора Еребус. Він відомий не лише постійним лавовим озером, а й рідкісним природним явищем: разом із вулканічними газами в атмосферу потрапляють мікроскопічні частинки золота, пише IZ із посиланням на Science Alert.
Йдеться про Mount Erebus на острові Росса. Це найпівденніший активний вулкан Землі, розташований приблизно за 1350 кілометрів від Південного полюса. Для науковців він залишається унікальним об’єктом досліджень, оскільки демонструє процеси, які майже не мають аналогів серед інших вулканічних систем.
Гора Еребус давно цікавить геологів і вулканологів через постійну активність. У його кратері міститься лавове озеро, яке безперервно виділяє гази та дрібні частинки різних хімічних елементів.
Саме під час дослідження цих газових викидів фахівці виявили незвичні мікрочастинки — кристали елементарного золота. На відміну від домішок золота в породах або мінералах, у випадку Еребуса йдеться про частинки чистого металу.
За даними досліджень, золотий пил може підійматися разом із газовими потоками та розноситися вітрами на великі відстані від кратера.
Наукові спостереження, опубліковані ще у 1991 році в журналі Geophysical Research Letters, показали, що вулкан може щодня викидати близько 80 грамів золота у вигляді мікроскопічних частинок.
Це не самородки й не великі фрагменти металу, а кристалічний пил. Окремі частинки настільки малі, що їх можна детально розглянути лише за допомогою електронного мікроскопа.
За оцінками дослідників:
| Показник | Дані |
|---|---|
| Вулкан | Еребус, Антарктида |
| Розташування | Острів Росса |
| Відстань від Південного полюса | близько 1350 км |
| Орієнтовний обсяг золота | до 80 г на добу |
| Розмір окремих частинок | до 60 мікрометрів |
| Можлива відстань перенесення | до 1000 км |
Потоки повітря здатні розносити ці мікрочастинки далеко за межі вулкана. Однак видобути таке золото практично неможливо: воно надто дрібне, розсіяне в атмосфері та перебуває в екстремально складному для роботи регіоні.
Сліди золота раніше знаходили в різних вулканічних районах світу. Зокрема, подібні домішки фіксували у вулканічних системах на Гаваях, Алясці, в Італії та Мексиці.
Однак Еребус вирізняється тим, що викидає саме кристали чистого елементарного золота. Це робить його особливим серед відомих активних вулканів.
Під мікроскопом частинки мають чітку геометричну форму. Деякі кристали виглядають як мініатюрні дорогоцінні структури, хоча їхній розмір вимірюється мікрометрами.
Головна загадка Еребуса полягає не лише в наявності золота, а й у механізмі його появи в атмосферних викидах.
Чисте золото має дуже високу температуру плавлення та випаровування. Температури лави в Еребусі недостатньо, щоб просто випаровувати метал у звичному вигляді. Тому науковці розглядають інші пояснення.
Одна з основних гіпотез передбачає, що золото переноситься не як чистий метал, а у вигляді хімічних сполук із хлором або сіркою. Такі сполуки можуть міститися у вулканічних газах. Під час охолодження газової суміші метал здатен кристалізуватися та випадати у вигляді дрібних частинок.
Проте ця версія не дає повного пояснення. Концентрація золота у вулканічних газах вважається надто низькою, щоб легко сформувати кристали такої структури без додаткових умов.
Існує ще одна версія: кристали золота можуть формуватися не безпосередньо в атмосфері, а на поверхні лавового озера або поблизу нього. Після цього гарячі газові потоки підхоплюють частинки та виносять їх із кратера.
Ця гіпотеза пояснює, чому кристали мають виразну форму. Водночас вона також не отримала остаточного підтвердження.
Серед можливих чинників, які можуть впливати на утворення золотого пилу, дослідники називають:
Саме поєднання цих факторів може створювати умови, за яких вулкан викидає частинки золота.
Відкриття золотих кристалів у викидах Еребуса зробили понад три десятиліття тому. Попри це, вчені досі не мають єдиного пояснення, чому саме цей вулкан демонструє таку поведінку.
Дослідження ускладнюють віддаленість Антарктиди, суворий клімат і небезпечні умови роботи поблизу активного кратера. Водночас Еребус залишається одним із небагатьох вулканів світу з постійним лавовим озером, що робить його цінною природною лабораторією.
Для вулканологів гора Еребус — це не лише джерело золотого пилу, а й приклад складної взаємодії магми, газів, мінералів і атмосфери. Саме тому його викиди продовжують вивчати, а питання походження мікроскопічних кристалів золота залишається відкритим.
Читайте також: землетруси у Венесуелі: два потужні поштовхи спричинили жертви та масштабні руйнування.