
Станом на кінець червня 2025 року загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу України сягнув 7,697 трильйона гривень, що еквівалентно 184,84 мільярда доларів США. Про це повідомили у Міністерстві фінансів, зафіксувавши зростання показника за місяць на 181,73 млрд грн, або 3,88 млрд доларів, пише IZ.
У відомстві пояснили, що боргове навантаження зростає планово, зокрема через потребу фінансувати критичні видатки в умовах воєнного стану. Зовнішні запозичення залишаються головним джерелом покриття дефіциту бюджету.
Економіст Олег Пендзин в коментарі УНІАН заявив, що подібна динаміка — передбачувана для економіки, що перебуває у стані війни. За його словами, збільшення державного боргу дозволяє уряду виконувати соціальні зобов’язання перед населенням.
«У нас щомісяця з’являється інформація, що в нас зростають борги, ми за рахунок цих боргів фінансуємо соціальні видатки. Якщо ми не отримаємо ці кошти, ми не заплатимо лікарям і вчителям. У нас всі гроші, які ми заробляємо у вигляді податків і зборів, ідуть на безпеку і оборону. Наскільки це критично? А що краще – збільшити борг чи не платити малозабезпеченому?» — сказав експерт.
Він додав, що нині державний борг України фактично дорівнює річному ВВП країни. Це, за його словами, «об’єктивний стан на тлі війни», і така модель фінансування стала звичною для України з 2023 року.
«Ще в 2023 році пан Буданов заявив, що ми воюємо в борг. З того часу нічого не змінилося, ми і далі продовжуємо воювати в борг. Добре, що ці кошти дають, і є дуже велике питання, чи даватимуть ці кошти в 2026 році», — підкреслив Пендзин.
За словами експерта, у затвердженому держбюджеті на 2025 рік доходи становлять 2,2 трлн грн, а видатки — 3,8 трлн грн. Таким чином, дефіцит на рівні 1,6 трлн грн має покриватися здебільшого за рахунок зовнішніх кредитів та фінансової допомоги партнерів.
«І ця різниця в 1,6 трлн грн звідкись має перекриватися, а єдине джерело – це зовнішні запозичення», — резюмував економіст.
Нагадуємо, раніше ми писали про те, що ЄС зменшить фінансову допомогу Україні через невиконання реформ.