Пенсійна реформа в Україні: кому планують платити щонайменше 6000 грн

Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності завершує підготовку законопроєкту, який має змінити принципи нарахування пенсій в Україні. Документ планують передати на розгляд Верховної Ради та винести на голосування у вересні 2026 року, пише IZ з посиланням на Forbes Ukraine.

Запропонована модель передбачає поділ пенсійного забезпечення на три окремі рівні: солідарний, професійний і накопичувальний. Кожна складова матиме власний механізм фінансування, а розмір виплат більше залежатиме від фактично сплачених страхових внесків. Законопроєкт поки не ухвалений, тому зазначені параметри можуть змінитися під час розгляду в парламенті.

Як змінять солідарну пенсійну систему

Перший етап реформи стосуватиметься солідарного рівня, з якого зараз фінансується більшість пенсій. Його пропонують розділити на базову та страхову частини.

Базова виплата має замінити низку чинних доплат і надбавок. На початку реформи її орієнтовний розмір становитиме 3000 грн. Страхову частину визначатимуть залежно від суми єдиного соціального внеску, сплаченого працівником протягом трудового життя.

Урядова концепція передбачає, що загальна пенсійна виплата за наявності необхідного страхового стажу має становити щонайменше 6000 грн. Якщо сума базової та страхової частин буде нижчою, різницю планують компенсувати з державного бюджету.

Кому можуть скоротити базову виплату

Розмір базової частини залежатиме від страхової пенсії. Що більшою буде виплата, сформована зі страхових внесків, то меншою може ставати державна базова доплата.

Поступове скорочення передбачене у випадках, коли страхова частина перевищуватиме базову більш ніж на 50%. Якщо загальна сума базової та страхової пенсій буде більшою за 10 000 грн, виплату в розмірі 3000 грн можуть повністю скасувати.

У такому разі пенсію формуватимуть лише зі страхової частини. Водночас остаточні пороги та формулу розрахунку мають закріпити в тексті законопроєкту.

Чому планують змінити формулу нарахування пенсій

За словами голови парламентського податкового комітету Данила Гетманцева, чинна система не завжди забезпечує однакові виплати людям із подібним страховим стажем і розміром внесків. Водночас пенсіонери, які працювали значно довше, інколи отримують майже стільки ж, скільки громадяни з меншим стажем.

Нова модель має сильніше пов’язати розмір страхової пенсії з внесками, сплаченими із заробітної плати. Таким чином, офіційний дохід і тривалість сплати ЄСВ безпосередньо впливатимуть на майбутню виплату.

Що зміниться для отримувачів спеціальних пенсій

Окремий блок реформи стосується спеціальних пенсій, які призначають суддям, прокурорам, представникам силових структур та деяким іншим категоріям працівників. Їх пропонують поступово відокремити від загальної солідарної системи.

Для таких громадян планують створити професійне пенсійне страхування. Роботодавець сплачуватиме додатковий професійний внесок понад звичайний ЄСВ.

Кошти зараховуватимуть на індивідуальний рахунок працівника та інвестуватимуть у передбачені законодавством фінансові інструменти. Частину витрат на спеціальні пенсії таким чином мають перенести з державного бюджету на роботодавців.

Як працюватиме накопичувальна пенсія

Накопичувальний рівень планують зробити добровільним, але із системою автоматичного приєднання. Працівників зараховуватимуть до програми без подання окремої заяви, проте кожен учасник матиме право відмовитися від сплати накопичувальних внесків.

У разі відмови людина продовжить формувати виплати лише в межах солідарної системи. Для тих, хто залишиться в програмі, внески зберігатимуться на персональному рахунку та інвестуватимуться з метою отримання доходу.

Міністерство соціальної політики підтверджувало, що відмовилося від концепції повністю обов’язкових накопичень. Відомство також опрацьовує механізми інвестування та захисту пенсійних заощаджень.

Коли можуть запровадити нові правила

Проєкт реформи вже презентували парламентському фінансовому комітету та Раді коаліції. Якщо Верховна Рада підтримає законопроєкт, основні положення мають набути чинності 1 січня 2027 року.

Перші дев’ять місяців після запуску планують використати для створення установ та інфраструктури накопичувального рівня. Автоматичне зарахування працівників і сплату накопичувальних внесків мають розпочати з 1 січня 2028 року.

За попередніми розрахунками, впровадження змін потребуватиме 169 млрд грн бюджетних видатків у 2027 році. У 2028 році на реформу планують спрямувати 140 млрд грн, а у 2029 році — 157 млрд грн.

Читайте також: продаж овочів із власного городу: коли українцям доведеться сплатити 23% податків.