Штрафи до 17 тисяч гривень і конфіскація: в Україні пропонують нові правила для приватних колекціонерів

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №15436, який передбачає державну реєстрацію приватних культурних цінностей, контроль за умовами їх зберігання та нові адміністративні покарання. За окремі порушення власникам колекцій може загрожувати штраф до 17 тисяч гривень, а незареєстровані археологічні предмети пропонують конфісковувати, пише IZ з посиланням на “Судово-юридична газета“.

Документ внесли до парламенту 21 липня 2026 року. Він передбачає зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та закону «Про музеї та музейну справу».

Що пропонує змінити законопроєкт №15436

Ініціатива має врегулювати облік культурних цінностей, які перебувають у приватній власності та можуть бути включені до недержавної частини Музейного фонду України.

Законопроєкт визначає порядок:

• підтвердження права власності на культурні цінності;
• проведення державної експертизи;
• реєстрації музейних предметів і колекцій;
• перевірки умов їх зберігання;
• передачі приватних зібрань в управління музеям;
• тимчасового вилучення предметів у разі загрози пошкодження або втрати.

Нові правила стосуватимуться насамперед власників археологічних знахідок, музейних предметів, приватних колекцій і зібрань, які мають культурну або історичну цінність.

У законодавстві можуть закріпити поняття «колекціонер»

Автори документа пропонують уперше надати законодавче визначення терміну «колекціонер».

Колекціонером вважатиметься фізична особа, яка законно володіє культурними цінностями, купує та комплектує їх, веде документацію, забезпечує збереження і використовує відповідно до встановлених вимог.

Державна музейна політика також має передбачати підтримку приватного колекціонування та захист добросовісних власників культурних цінностей.

Окремо пропонується створити правові й податкові стимули для передачі приватних колекцій у публічне користування. Йдеться про дарування, заповіт або укладення договору управління з музеєм.

Які предмети входитимуть до недержавної частини Музейного фонду

До недержавної частини Музейного фонду України планують зараховувати музейні предмети, колекції та зібрання, які перебувають у приватній власності та пройшли державну експертизу.

Зберігати такі цінності дозволятимуть:

• у державних музеях;
• у комунальних музеях;
• у приватних музеях;
• безпосередньо у власника або колекціонера.

Включення предмета до Музейного фонду означатиме, що власник повинен буде дотримуватися визначених експертами умов зберігання та встановлених законом обмежень.

Як можна буде підтвердити право на приватну колекцію

Окремий механізм передбачено для власників, які не мають документів про придбання або інше законне отримання культурних цінностей.

У такому разі людина зможе подати декларацію про добросовісне володіння. Скористатися процедурою пропонують за умови, що власник відкрито, безперервно та добросовісно володіє предметами щонайменше п’ять років.

У декларації потрібно буде вказати:

• персональні дані власника;
• докладний опис культурних цінностей;
• час і обставини їх отримання;
• відомості про походження предметів;
• наявні супровідні документи.

Подання декларації автоматично означатиме згоду на державну експертизу та доступ фахівців до заявлених цінностей.

Державна експертиза стане обов’язковою

Після отримання декларації культурні цінності мають пройти державну експертизу та реєстрацію.

Експерти повинні будуть встановити походження і культурну значущість предмета, оцінити його фізичний стан, визначити дату наступного огляду та підготувати рекомендації щодо зберігання.

За результатами експертизи предмет можуть включити до недержавної частини Музейного фонду України.

Після цього власник буде зобов’язаний забезпечити необхідний температурний режим, рівень вологості, захист від пошкодження, викрадення або інших загроз — залежно від рекомендацій фахівців.

Колекціонерів зможуть перевіряти раз на три роки

Власники культурних цінностей нестимуть повну відповідальність за збереження зареєстрованих музейних предметів.

Уповноважений державний орган у сфері музейної справи або охорони культурної спадщини отримає право перевіряти умови зберігання не рідше одного разу на три роки.

Засновники музеїв також повинні будуть обладнати приміщення для постійного зберігання фондів і передбачити окремі місця для тимчасового переміщення предметів у разі небезпеки.

Під час перевірок посадовці зможуть не лише фіксувати порушення, а й надавати колекціонерам консультації щодо належного догляду за цінностями.

Приватну колекцію можна буде передати музею

Законопроєкт вводить договір управління музейною колекцією.

За таким договором власник зможе передати культурні цінності державному, комунальному або приватному музею для:

• професійного зберігання;
• реставрації;
• наукового дослідження;
• експонування;
• забезпечення публічного доступу.

Приватні музеї зможуть приймати колекції лише за наявності відповідного фондосховища, систем безпеки, необхідного кліматичного обладнання та кваліфікованих працівників.

Право власності на передані предмети залишатиметься за колекціонером, якщо інше не буде передбачено договором.

Коли культурні цінності можуть тимчасово вилучити

Якщо власник не виконує рекомендації експертів і створює загрозу втрати або пошкодження музейного предмета, уповноважений орган зможе передати його на тимчасове зберігання до державного музею.

Підставою для такого рішення має стати звернення експерта.

Повернути цінності власник зможе після усунення порушень і підтвердження того, що він створив належні умови для подальшого зберігання.

Якщо предмет перебуватиме у державному музеї понад один рік, власнику доведеться оплатити послуги зі зберігання.

Незареєстровані археологічні знахідки пропонують конфісковувати

Значна частина законопроєкту стосується обігу археологічних предметів і так званих позаконтекстних знахідок.

Продавати, купувати, дарувати або обмінювати пропонують лише ті культурні цінності, які пройшли державну реєстрацію в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів.

Власникам археологічних предметів пропонують надати час до 1 січня 2029 року, щоб подати декларацію про добросовісне володіння та зареєструвати знахідки.

Предмети, які до цієї дати не будуть заявлені до реєстрації, можуть конфіскувати на користь держави. Після вилучення їх планують включати до державної частини Музейного фонду України.

Чи можна буде продавати та вивозити приватні колекції

Продаж предметів із недержавної частини Музейного фонду пропонують дозволяти лише за умови, що вони й надалі постійно зберігатимуться на території України.

Постійне вивезення таких цінностей за кордон хочуть заборонити.

Винятки можуть передбачити для тимчасового вивезення з метою:

• участі у виставках;
• проведення реставрації;
• наукових досліджень;
• експертного вивчення.

Після завершення відповідних заходів предмети мають бути повернуті в Україну.

Які штрафи передбачає законопроєкт

Документ пропонує доповнити статтю 92 Кодексу України про адміністративні правопорушення новими видами відповідальності.

За продаж, придбання, дарування або обмін незареєстрованих археологічних предметів передбачено штраф від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У грошовому еквіваленті це становить від 3400 до 6800 гривень. Предмет правопорушення при цьому конфісковуватимуть.

За повторне порушення протягом року штраф може становити від 400 до 800 неоподатковуваних мінімумів — від 6800 до 13 600 гривень — також із конфіскацією культурної цінності.

Найвищий штраф пропонують запровадити за неналежне зберігання музейних предметів, колекцій або зібрань, якщо це спричинило їх пошкодження чи втрату.

Розмір санкції становитиме від 150 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — від 2550 до 17 000 гривень.

Протоколи про такі адміністративні порушення зможуть складати експерти, уповноважені проводити державну експертизу культурних цінностей.

Читайте також: українцям надходять фальшиві листи від «Нової пошти»: у компанії попередили про нову схему.