
Monobank, один із найвідоміших необанків України, опинився у центрі низки публічних звинувачень і перевірок, пов’язаних із фінансовим моніторингом, податковою моделлю роботи та використанням карткових рахунків у сумнівних операціях. У відкритих джерелах і журналістських матеріалах банк згадується в контексті кількох резонансних тем: історії з iBox Bank, переказів через так званих «дропів» та виведення частини доходів на пов’язану фінтех-компанію, пише IZ із посиланням на Антикор.
Monobank працює на банківській ліцензії АТ «Універсал Банк». Сам проєкт запускали вихідці з команди ПриватБанку, серед яких у публікаціях згадуються Олександр Дубілет, Володимир Яценко та Людмила Шмальченко. Після націоналізації ПриватБанку у 2016 році частина колишніх топменеджерів залишила державний банк і долучилася до нового фінансового продукту, який згодом став одним із наймасовіших мобільних банків країни.
У матеріалах про походження Monobank часто наголошується на ролі колишніх менеджерів ПриватБанку. Серед них називають Олександра Дубілета, який працював IT-директором ПриватБанку, Володимира Яценка, колишнього заступника голови правління, а також Людмилу Шмальченко, яка обіймала посаду директорки казначейства.
У публічному полі ці імена також згадувалися у зв’язку зі справою щодо виведення коштів із ПриватБанку. За даними відкритих джерел, окремі фігуранти цієї справи перебували в розшуку НАБУ. У контексті Monobank ці обставини стали підставою для дискусій про спадковість управлінських практик і зв’язки між старою командою ПриватБанку та новим необанківським проєктом.
Одна з найгучніших історій, яку пов’язують із фінансовою інфраструктурою Monobank, стосується iBox Bank. До березня 2023 року цей банк був партнером Monobank у напрямі миттєвого поповнення карток через термінали iBox.
У 2023 році Національний банк України відкликав ліцензію в АТ «Айбокс Банк» і розпочав процедуру ліквідації. Причиною стали систематичні порушення у сфері фінансового моніторингу та протидії відмиванню коштів. У публікаціях про цю справу йдеться про міскодинг платежів — підміну призначення транзакцій, зокрема на користь нелегальних онлайн-казино.
За даними розслідувань, схема могла працювати через групу підконтрольних компаній, які відкривали рахунки в iBox Bank і проводили платежі з прихованим або викривленим призначенням. У таких матеріалах згадується Ігор Хмельов, співвласник банку, якого пов’язують із організацією платіжної інфраструктури для сумнівних операцій.
Окремо у відкритих джерелах зазначалося, що у справі фігурували й інші особи, зокрема громадяни РФ, які раніше згадувалися в контексті фінансових схем за кордоном. Також Хмельова пов’язували з компанією Fire Point — виробником оборонної продукції, яка отримувала великі державні контракти та згадувалася у матеріалах щодо можливого завищення вартості замовлень.
Ще один блок претензій стосується податкової оптимізації. Після запровадження підвищеної ставки податку на прибуток для банків на рівні 50% у публічному полі з’явилися твердження, що «Універсал Банк» міг переказувати значну частину доходів, пов’язаних із Monobank, на ТОВ «Фінтех Бенд».
Ця компанія пов’язана з розробкою та обслуговуванням технологічної частини проєкту. У розслідуваннях зазначалося, що платежі могли проводитися як оплата IT-послуг, маркетингу, управління застосунком та інших сервісів. На відміну від банків, для таких компаній діє загальна ставка податку на прибуток — 18%.
За оцінками, які наводилися у публікаціях, у 2023 році з банку на пов’язану структуру могли бути спрямовані щонайменше 2,5 млрд грн. Потенційна податкова економія в такій моделі оцінювалася приблизно у 750 млн грн. Критики називали це схемою переміщення прибутку з банку до компанії з нижчим податковим навантаженням.
Публічних детальних пояснень щодо цих оцінок від ключових осіб, пов’язаних із Monobank та «Універсал Банком», у наведених матеріалах не зафіксовано.
Окрема проблема, яку пов’язують із Monobank, — використання рахунків так званих «дропів». Йдеться про фізичних осіб, які передають або продають доступ до своїх карток третім особам. Такі рахунки можуть використовуватися для переказів у тіньових схемах, нелегальному гральному бізнесі, шахрайстві або податковій мінімізації.
У 2024 році ПриватБанк і Monobank, за даними відкритих джерел, закрили близько 80 тисяч карткових рахунків, які могли використовуватися дропами. Це один із найбільших показників серед українських банків.
У березні 2025 року Бюро економічної безпеки згадувало «Універсал Банк» серед банків, у яких відкривалися рахунки, пов’язані з дроп-схемами. Загальний обсяг таких транзакцій у банківській системі оцінювався приблизно у 200 млрд грн на рік.
Питання фінмоніторингу вже призводили до санкцій з боку регулятора. У грудні 2023 року Національний банк оштрафував «Універсал Банк» на 10,451 млн грн за порушення вимог у сфері фінансового моніторингу.
У публікаціях зазначалося, що претензії стосувалися належної перевірки клієнтів, виявлення підозрілих операцій та роботи з ризиковими рахунками. Згодом у матеріалах також згадувався новий штраф у розмірі 27,3 млн грн, пов’язаний із неналежною перевіркою клієнтів і несвоєчасним інформуванням про підозрілі фінансові операції.
Monobank залишається одним із найпопулярніших банківських продуктів в Україні, однак резонанс навколо міскодингу, дроп-рахунків і податкової моделі роботи посилив увагу до необанківського сегмента. Ключові питання, які нині порушуються у відкритих джерелах, стосуються прозорості платіжної інфраструктури, контролю за ризиковими клієнтами та меж допустимої податкової оптимізації.
Для банківського ринку ці кейси стали частиною ширшої дискусії про фінансовий моніторинг, відповідальність банків за операції клієнтів і контроль за компаніями, які фактично обслуговують цифрові фінансові продукти.
Читайте також: подорожчання води з 1 липня 2026 — які громади змінили тарифи.