
Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього належить до дванадцяти найбільших свят церковного року. У 2026 році за новим церковним календарем його відзначатимуть 14 вересня, тоді як громади, які дотримуються старого стилю, святкуватимуть 27 вересня, пише IZ, посилаючись на УНІАН.
Свято присвячене вшануванню Хреста, на якому, за християнським віровченням, був розіп’ятий Ісус Христос. Із Воздвиженням пов’язані особливе богослужіння, одноденний суворий піст, а також численні народні звичаї та прикмети.
На відміну від більшості дванадесятих свят, Воздвиження не присвячене безпосередньо подіям земного життя Ісуса Христа або Богородиці. В основі свята лежить церковне передання про віднайдення Хреста Господнього в Єрусалимі.
Події традиційно пов’язують із IV століттям і часом правління римського імператора Костянтина Великого. Пошуки святині, за переказами, проводила його мати — цариця Олена.
На Голгофі нібито виявили три хрести, тому спочатку потрібно було визначити, який із них вважати Хрестом Христовим. Церковне передання розповідає про чудесне зцілення після дотику до одного з хрестів, що й стало знаком його справжності.
Згодом на місці, пов’язаному з розп’яттям і воскресінням Христа, було споруджено храмовий комплекс. Після його освячення встановили окреме святкування на честь Хреста Господнього.
Назва «Воздвиження» походить від обряду піднесення Хреста перед вірянами під час богослужіння. Святиню підіймали високо над людьми, щоб присутні могли її побачити та вклонитися.
Із датою також пов’язують повернення Хреста до Єрусалима після того, як у VII столітті святиню захопили перські війська.
Дата Воздвиження є сталою та не залежить від дати Великодня. У православних громадах України, які користуються новим календарем, у 2026 році свято припадає на понеділок, 14 вересня.
Ті парафії та віряни, які продовжують дотримуватися юліанського календаря, відзначатимуть Воздвиження 27 вересня 2026 року.
Таким чином, різниця між двома датами становить 13 днів, хоча йдеться про одне й те саме церковне свято.
Основним образом святкової ікони є Хрест, піднесений над людьми. У центрі композиції зазвичай зображують архієрея, який тримає святиню високо над головою, а поруч — духовенство та вірян.
На задньому плані можуть бути зображені храмові споруди Єрусалима. Сам Хрест у такій іконографії виступає не лише нагадуванням про розп’яття, а насамперед християнським символом перемоги над смертю.
Під час святкового богослужіння прикрашений Хрест виносять для поклоніння. Віряни моляться перед ним, просячи про духовне зміцнення, допомогу та захист.
Центральною подією свята залишається церковне богослужіння. У храмах вшановують Хрест Господній, а віряни можуть підійти до святині та вклонитися їй.
На Воздвиження встановлений суворий одноденний піст. Традиційно з раціону виключають м’ясо, молочні продукти та яйця. Пісного правила дотримуються незалежно від того, на який день тижня припадає свято.
У народному календарі Воздвиження також називали Здвиженням. Дату пов’язували зі зміною сезону, завершенням теплої пори та поступовим наближенням холодів.
До цього періоду в селах часто починали заготовляти капусту на зиму. Спільну роботу могли супроводжувати вечорниці, які в окремих регіонах отримали назву «капусники».
Із днем Воздвиження пов’язували й численні прикмети про погоду, врожай та наближення зими. Більшість таких звичаїв належить саме до народної культури, а не до церковних приписів.
У народній традиції Хрест вважався знаком захисту оселі. Саме тому на Воздвиження над дверима або біля входу могли наносити невелике зображення хреста крейдою чи вугіллям.
В окремих місцевостях для такого оберегу використовували дві складені навхрест гілочки горобини. За давніми віруваннями, цей знак мав захищати житло та його мешканців від лиха.
Цей звичай належить до фольклорних традицій. У християнській практиці захист дому пов’язують передусім із молитвою, благословенням оселі та освяченим хрестом, а не з магічними ритуалами.
Частина заборон, які приписують Воздвиженню, походить із народних повір’їв. Зокрема, раніше цього дня намагалися не вирушати до лісу, не починати великих справ і не позичати грошей.
За старими переказами, на Воздвиження змії та інші плазуни нібито збиралися перед зимівлею. Саме з цим пов’язували заборону ходити далеко до лісу, хоча вона не має стосунку до церковного вчення.
Не рекомендували також сваритися, лихословити, ображати інших або провокувати конфлікти. Ці правила відповідають загальній християнській традиції проводити великі свята у молитві та спокої.
Водночас церковні приписи не встановлюють заборони на прибирання, прання, приготування їжі чи іншу необхідну домашню роботу. Побутові справи можна виконувати, якщо вони не заважають участі в богослужінні та молитві.
На Воздвиження не звершують вінчання. Також цього дня потрібно дотримуватися встановленого посту.
Категоричної церковної заборони на фізичну або домашню працю немає. Якщо людина повинна працювати за графіком, доглядати дітей, допомагати хворим, готувати їжу або виконувати інші необхідні справи, це не вважається порушенням свята.
Традиція радить за можливості відкласти необов’язкову важку роботу та приділити більше часу богослужінню і молитві. Народні твердження про те, що будь-яка праця на Воздвиження нібито обов’язково принесе невдачу, до церковних правил не належать.
У день Воздвиження віряни моляться про духовну підтримку, зміцнення віри, здоров’я та захист близьких. Також у молитвах просять про мир, допомогу в складних обставинах і визволення від зла.
Один із головних богослужбових текстів свята — тропар Хресту, який починається словами: «Спаси, Господи, людей Твоїх і благослови насліддя Твоє…». Його можна почути під час церковної служби та читати вдома разом з іншими молитвами.
Читайте також: календар свят на вересень 2026: коли та що відзначатимуть українці.