
Іран розглядає сценарії атак на американські військові об’єкти у Південній та Південно-Східній Європі у разі нової ескалації конфлікту зі Сполученими Штатами. Серед можливих напрямків у Тегерані обговорюють цілі, пов’язані з військовою присутністю США у Болгарії та на Кіпрі, повідомляє Financial Times із посиланням на джерела, знайомі з позицією іранської влади, пише IZ.
Йдеться саме про сценарії реагування на можливе розширення американських військових операцій, а не про ухвалене рішення щодо проведення конкретної атаки. За даними FT, у Тегерані розглядають можливість перенесення частини протистояння за межі Близького Сходу, якщо Вашингтон завдасть нових ударів по Ірану.
Одним із напрямків, які фігурують у повідомленнях про іранські плани, стала Болгарія. У липні болгарський парламент дозволив тимчасово розмістити на авіабазі Безмер до восьми американських літаків-заправників KC-135, близько 250 військовослужбовців та необхідне обладнання.
Перші два американські літаки прибули на базу 31 липня. Розміщення дозволене до 1 жовтня 2026 року, а його офіційною метою названо підтримку операцій США на Близькому Сході та дозаправлення літаків у повітрі за межами болгарського повітряного простору.
Рішення Софії вже викликало протест Тегерана. Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі висловлював невдоволення використанням болгарської інфраструктури для підтримки американських операцій, тоді як влада Болгарії заявляла, що з її території не планують здійснювати прямі бойові операції на Близькому Сході.
Ще одним потенційним напрямком у матеріалі Financial Times названо Кіпр. На острові розташовані британські суверенні військові бази, які відіграють важливу роль у військовій інфраструктурі Великої Британії на Близькому Сході.
На початку березня британська авіабаза Акротірі на Кіпрі вже зазнала удару безпілотника. За даними кіпрських посадовців, об’єкт атакував дрон іранського виробництва Shahed, який, імовірно, запустило з території Лівану угруповання «Хезболла», що підтримується Іраном. Унаслідок удару було завдано обмежених пошкоджень, загиблих або поранених не було.
Британська сторона тоді наголошувала, що ціллю була саме військова база, а не Республіка Кіпр. У той же період Лондон погодився надати США доступ до британської військової інфраструктури для проведення визначених як оборонні операцій проти Ірану.
Окремо іранські військові структури, за інформацією FT, аналізували можливість пошкодження підводних волоконно-оптичних кабелів у районі Ормузької протоки. Такий сценарій розглядається на випадок подальшого загострення конфлікту зі США.
Ормузька протока залишається одним із ключових елементів нинішнього протистояння. Попри заяви президента США Дональда Трампа про те, що водний шлях відкритий, рух суден через протоку залишається значно обмеженим, а Вашингтон і Тегеран продовжують суперечку щодо умов її повноцінного відновлення.
18 серпня Дональд Трамп заявив, що між США та Іраном немає переговорів, які тривають або заплановані. Водночас Іран і Оман продовжують контакти щодо можливого механізму управління судноплавством через Ормузьку протоку.
Попередній 60-денний період, відведений для пошуку домовленостей між Вашингтоном і Тегераном, завершився без нового комплексного договору. Однією з головних суперечностей залишаються умови функціонування Ормузької протоки та вимоги сторін щодо військової присутності й економічних обмежень.
На тлі напруження верховний лідер Ірану Моджтаба Хаменеї провів перестановки у військовому та безпековому керівництві. Зокрема, на початку серпня були призначені кілька високопоставлених командирів, пов’язаних із Корпусом вартових ісламської революції.
10 серпня колишній командувач КВІР Мохсен Резаї отримав посаду секретаря Вищої ради національної безпеки Ірану. Він також став представником Хаменеї у цьому органі, який координує ключові питання безпеки та зовнішньої політики країни.
Читайте також про те, що Лавров заявив про «новий світовий порядок» разом із КНДР: Москва і Пхеньян поглиблюють співпрацю.