
Парадокс, але дезінформація поширюється значно швидше правдивих новин, можливо тому, що факти потребують перевірки, а фейки розраховані на емоційну реакцію. Насамперед варто вибрати верифіковані канали, наприклад, UNN, де публікують виключно перевірені матеріали. Коли новину подає конкретний журналіст, а не анонімне джерело у месенджері, це є показником правдивої інформації.
Швидкість поширення дезінформації пояснюється тим, що люди діляться новинами, які підтверджують їхні переконання. За сумною статистикою, користувачі поширюють інформацію, серед якої фейки складають близько 40%. І тільки аналітичне мислення та рефлексія здатні стати справжнім щепленням від сліпої віри в неправдиві новини.
Але не всі мають такі навички, тому є визначений алгоритм для звичайних людей, які мають подумати перш ніж шерити якусь новину. Метод SIFT було розроблено Майком Коулфілдом — експертом із цифрової грамотності. Роздивимося детальніше цей алгоритм.
Дезінформація може перетворитися на справжню епідемію для всього світу. Українці на собі відчувають її негативну дію щодня, тому для нас є дуже актуальним розвиток навичок щодо виявлення фейків. Як працює алгоритм SIFT:
Важливо не піддаватися емоціям, зберігати холодний розум і споживати інформацію грамотно.