
Карпатські ліси залишаються одним із головних напрямків для грибників. Вологе гірське повітря, перепади висот і змішані хвойно-букові масиви створюють ідеальні умови для росту грибів з початку літа до пізньої осені, пише IZ посилаючись на Pravda.
Перший урожай з’являється наприкінці травня, але головний сезон триває з вересня до жовтня. У цей час у лісах можна знайти білі, підберезники, підосичники, лисички, маслюки, опеньки, а подекуди — і рідкісний гордуман, відомий як карпатський трюфель.

Розташування: між Ворохтою та Верховиною, на автошляху Р24.
Особливості: ліс росте практично біля дороги, тож шукати гриби можна вже за кілька метрів від узбіччя. Переважають білі, підберезники й маслюки.
Як дістатися: власним авто або рейсовим автобусом до Верховини, далі дорогою у бік Ворохти. Ознака місць збору — припарковані автомобілі грибників.
Порада: найкраще йти в ліс рано-вранці після дощу, коли гриби ще не зібрані місцевими.
Розташування: за 10 км пішки від села Шибене, майже біля кордону з Румунією.
Особливості: одна з найвисокогірніших грибних локацій Карпат. Тут ростуть цілі поляни білих грибів, особливо після нетривалих дощів.
Як дістатися: із Верховини до Шибеного транспортом, далі пішки гірською стежкою у напрямку гори Піп Іван.
Порада: через висоту (понад 1000 м) варто мати зручне взуття та захист від опадів — погода змінюється швидко.
Розташування: біля села Дземброня, недалеко від Верховини.
Особливості: полога місцевість, зручна для новачків. Тут ростуть білі гриби, лисички, а також трапляється рідкісний гордуман.
Як дістатися: автобусом або авто до Дземброні, далі пішки в напрямку полонини.
Порада: грибів найбільше після дощу, у верхній частині полонини, біля молодого букового лісу.

Розташування: між річками Стрий, Опір і Мизунка; територія заповідника «Сколівські Бескиди».
Особливості: у регіоні зростає понад 50 видів грибів, серед них — багато білих і лисичок.
Найкращі місця: села Орів, Орявчик, Тухля, Гребенне.
Як дістатися: електричкою до Сколе або Тухлі, далі місцевими дорогами.
Порада: збирати краще зранку або після дощу; у заповіднику варто дотримуватись екологічних правил — не нищити грибниць.
Розташування: на висоті понад 1000 метрів, неподалік від Бангофи.
Особливості: місцевість, відома як Чахани, популярна серед досвідчених грибників. Тут трапляються великі білі гриби, гордумани та декоративні мухомори.
Як дістатися: із Верховини до Шибеного, далі гірським маршрутом на південь.
Порада: обов’язково мати карту або GPS — місцевість розлога, можна легко збитися з маршруту.

Озеро Синевир: навколишні ліси славляться білими грибами та підосичниками. Краще йти у напрямку села Синевирська Поляна.
Лумшори: поруч із мінеральними чанами є букові ліси, де багато підберезників і опеньків.
Колочава: розташована у Тячівському районі, відома масовими грибними «урожаями» восени.
Свалявський район: Родникова Гута — місце з безліччю підберезників; Солочин — підходить для збору лисичок.
Мукачівський район: села Микулинці, Ільківці, Щасливе та Крите — тихі місця з мінімумом туристів, де іноді трапляються трюфелі.
Порада: у Закарпатті грибний сезон починається трохи раніше — вже з кінця травня, завдяки м’якшому клімату.
Читайте також: грибні місця Києва: куди поїхати за грибами на Київщині та де шукати гриби в 2025 році.