
Назви ягід і рослин належать до тієї частини лексики, де в повсякденному мовленні досі часто трапляються російські слова або форми, утворені під їхнім впливом. Серед поширених прикладів — «боярышник», «облепиха», «клюква» та «брусника», пише IZ.
Українські відповідники цих назв — глід, обліпиха, журавлина та брусниця. Частина слів відрізняється від російських лише кількома звуками, тоді як інші мають зовсім іншу назву.
Російське слово «боярышник» українською передається словом глід. Етимологічний словник української мови також фіксує «бояришник» як запозичення з російської та подає нормативний відповідник «глід».
Глід — це колюча кущова або деревоподібна рослина з невеликими плодами, які зазвичай набувають червоного чи темно-червоного забарвлення. В українській мові від назви утворюються слова глодовий, глідник, а про плоди можна сказати «ягоди глоду».
Тому конструкції на кшталт «чай із бояришника», «настоянка бояришника» або «ягоди бояришника» у нормативному українському тексті варто замінювати:
У цьому випадку українська та російська назви дуже схожі, через що помилку легко не помітити. Українською правильно писати обліпиха, з літерою і у другому складі.
Саме форма «обліпиха» зафіксована у словниках української мови. Нею називають колючий кущ або невелике дерево з їстівними плодами, а також збірно самі ягоди рослини.
Отже:
небажано: облепиха, облепиховий чай;
правильно: обліпиха, обліпиховий чай, ягоди обліпихи.
Помилка виникає насамперед через пряме перенесення російського написання «облепиха» в український текст.
Найприродніший український відповідник російського слова «клюква» — журавлина. Це назва сланкої вічнозеленої рослини та її червоних їстівних ягід.
Водночас із цією назвою є важливий мовний нюанс. Академічні словники української мови фіксують і слово «клюква» як назву тієї самої рослини, тому називати його абсолютно неіснуючим в українській мові некоректно. Однак у сучасному нормативному мовленні питомим і стилістично природнішим відповідником є журавлина.
У текстах можна вживати:
Форма прикметника — журавлинний, а не «клюквений», якщо використовується український відповідник.
Ще одне слово, у якому російська та українська назви відрізняються лише закінченням. Російському «брусника» відповідає українське брусниця.
Словники визначають брусницю як вічнозелену напівкущову рослину Vaccinium vitis-idaea та збірну назву її ягід. Нормативний наголос — брусни́ця.
Правильно казати:
Форма «брусника» характерна для російської мови й не є основною нормативною назвою цієї рослини українською.
Найзручніше зіставити слова попарно:
| Російська назва | Українська назва |
|---|---|
| боярышник | глід |
| облепиха | обліпиха |
| клюква | журавлина |
| брусника | брусниця |
Найбільше від російського відповідника відрізняється слово глід, тому саме замість «боярышник» або суржикового «бояришник» його варто запам’ятати окремо. Для «облепихи» достатньо звернути увагу на українське і, а «брусника» в українській змінюється на брусницю.
У випадку з «клюквою» словники допускають цю лексему, проте журавлина залишається питомою українською назвою і є кращим вибором для нейтрального літературного мовлення.
Дізнайтесь також про те, як українською буде «черника»: правильний переклад і приклади вживання.