
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що залишить посаду глави уряду та лідера Лейбористської партії. Виступ відбувся у понеділок, 22 червня, біля резиденції прем’єра на Даунінг-стріт, 10, пише IZ, посилаючись на The Guardian.
За даними The Guardian, рішення Стармера запускає процес зміни керівництва Лейбористської партії та формування нового уряду. Його наступник може стати сьомим прем’єр-міністром Великої Британії за останнє десятиріччя.
У промові біля Даунінг-стріт Стармер визнав, що парламентська фракція лейбористів більше не вважає його найкращою кандидатурою для ведення партії на наступні загальні вибори.
Він повідомив, що складе повноваження лідера Лейбористської партії, але залишатиметься на посаді прем’єр-міністра до завершення процедури обрання наступника.
Політичний тиск на Стармера посилився після повернення Енді Бернема до парламенту та його перемоги на довиборах у Мейкерфілді. Бернема розглядають як головного претендента на лідерство в Лейбористській партії.
Ще наприкінці минулого тижня Стармер публічно демонстрував готовність боротися за посаду. Водночас кілька членів уряду приватно дали йому зрозуміти, що подальше перебування на чолі партії може поглибити кризу.
За інформацією британських медіа, вже в суботу Стармер і його найближче оточення почали готувати текст заяви про відставку.
Лейбористська партія має визначити графік виботувати текст заяворів нового лідера. Номінації кандидатів, за даними британських ЗМІ, можуть відкритися 9 липня.
Стармер планує залишатися прем’єром до моменту передачі влади. Якщо Енді Бернем стане єдиним кандидатом, зміна керівника уряду може відбутися вже в липні. Якщо буде повноцінна внутрішньопартійна боротьба, процес може тривати до кінця літа або початку осені.
Такий сценарій дасть новому лідеру час підготувати урядову команду, сформувати політичну програму та вийти на щорічну конференцію Лейбористської партії з оновленим порядком денним.
Криза всередині Лейбористської партії загострилася після травневих місцевих виборів. Партія втратила частину позицій у регіонах, зокрема контроль над парламентом Уельсу, а також провела до різних органів влади значно менше представників, ніж раніше.
Після цих результатів Стармер узяв на себе політичну відповідальність, однак відмовлявся залишати посади прем’єра та партійного лідера. Згодом дедалі більше депутатів-лейбористів і представників уряду почали вимагати від нього визначити дату відходу.
Читайте також: про те, що Трамп пов’язав підтримку України з Ормузькою протокою: США готують новий тиск на Росію.