Україна і Польща на межі нового загострення: що означає заява Навроцького

У Варшаві обговорюють можливість зниження рівня політичних контактів із президентом України Володимиром Зеленським на тлі нового загострення історичного спору між Україною та Польщею. Йдеться про реакцію оточення президента Польщі Кароля Навроцького на заяви української сторони щодо політики пам’яті та створення Українського національного пантеону, пише IZ із посиланням на Dziennik Gazeta Prawna.

За даними польського видання Dziennik Gazeta Prawna, на яке посилаються українські медіа, у президентському палаці Польщі сприймають останні кроки Києва як провокаційні. В оточенні Навроцького вважають, що питання історичної пам’яті може знову стати джерелом напруження у двосторонніх відносинах.

Що стало причиною нового загострення

Новий етап напруження пов’язаний із заявами Володимира Зеленського про право України самостійно визначати, кого вшановувати як героїв. Під час виступу до Дня Конституції президент України наголосив, що ніхто не може диктувати українцям, як їм жити, говорити та кого шанувати.

Окреме занепокоєння у Варшаві викликала ініціатива щодо створення Українського національного пантеону. За словами Зеленського, він має стати місцем пам’яті для видатних українців, які боролися за державність та надихали країну у різні періоди історії.

У Польщі ця тема є політично чутливою через ставлення до Організації українських націоналістів та Української повстанської армії. Польська сторона пов’язує ОУН і УПА з Волинською трагедією та масовими вбивствами польського цивільного населення під час Другої світової війни. Reuters також зазначає, що суперечка навколо історичної пам’яті вже спричинила нову дипломатичну напругу між Києвом і Варшавою.

Яку відповідь можуть підготувати в команді Навроцького

За інформацією польських медіа, у канцелярії Кароля Навроцького не планують негайних публічних кроків, однак розглядають кілька варіантів реакції. Один із них — обмеження політичних контактів із Володимиром Зеленським.

Оголосити позицію польський президент може 11 липня. Ця дата у Польщі пов’язана з Національним днем пам’яті жертв геноциду, вчиненого ОУН та УПА проти польського населення на східних землях Другої Речі Посполитої.

Співрозмовники польського видання стверджують, що в оточенні Навроцького не хочуть діяти поспіхом. Там вважають, що відповідь має бути підготовленою та прив’язаною до символічної для Польщі дати.

Як у Польщі пояснюють свою позицію

У президентському палаці Польщі заявляють, що скептично оцінюють останні заяви української влади. Один зі співрозмовників видання назвав дії Зеленського та його оточення «провокаційними» і заявив, що Варшава не хоче ставати частиною «сценарію, написаного Києвом».

За словами джерела з оточення польського президента, заяви Зеленського можуть бути орієнтовані передусім на внутрішню українську аудиторію. У Варшаві також припускають, що тема історичної пам’яті використовується Києвом для посилення власної політичної позиції.

Водночас польська сторона, за даними ЗМІ, не планує згортати допомогу Україні. Обговорюване обмеження контактів стосується саме політичного рівня взаємодії з президентом України, а не підтримки української держави у війні проти Росії.

Історичний конфлікт знову впливає на політику

Суперечка між Україною та Польщею навколо ОУН і УПА залишається однією з найскладніших тем у двосторонніх відносинах. Для частини українського суспільства УПА асоціюється з антирадянським опором і боротьбою за незалежність. У Польщі ж ця організація сприймається через призму Волинської трагедії та масових убивств поляків у 1943–1945 роках.

Міжнародні медіа звертають увагу, що загострення історичних дискусій відбувається на тлі війни Росії проти України, потреби Києва в підтримці союзників і складної внутрішньополітичної ситуації у Польщі. Reuters писало, що історичні суперечки створюють політичне поле ризику для польської влади та можуть ускладнювати співпрацю між двома країнами.

Що може змінитися у відносинах Києва і Варшави

Наразі офіційного рішення про скорочення контактів між президентами України та Польщі не оголошено. За даними ЗМІ, цей сценарій лише обговорюється у команді Навроцького.

Ключовою датою може стати 11 липня, коли польський президент, імовірно, публічно окреслить свою позицію щодо історичної політики України. До цього моменту Варшава, за повідомленнями польських джерел, утримується від різких дипломатичних кроків.

На практичному рівні можливе охолодження може торкнутися політичного діалогу між президентськими офісами, публічних зустрічей та символічних жестів. Водночас польські джерела наголошують, що йдеться не про припинення підтримки України, а про реакцію на історичні кроки Києва, які у Варшаві вважають неприйнятними.

Читайте також про те, що Польща пригрозила блокувати вступ України до ЄС через Бандеру: що заявив Косіняк-Камиш.