Союзники пропонують Україні альтернативу членству в НАТО — інвестиції в оборонпром

Західні союзники запропонували альтернативу членству України в НАТО — великі інвестиції в українську оборонну промисловість, щоб підвищити здатність країни відбивати російську агресію й постачати озброєння партнерам, пише IZ посилаючись на The Washington Post.

План передбачає прямі вливання капіталу в виробництво озброєнь, ліцензування та спільні проєкти з метою інтеграції українських розробок у ланцюги постачання США й Європи. Очікується, що інвестиції пришвидшать масштабування виробництва й спростять експорт технологій.

Українські підприємства демонструють швидку адаптацію розробок під фронтові потреби. Компанія FRDM повідомляє, що може збільшити виробництво дронів із 3 000 до 10 000 одиниць за півтора місяця за наявності урядового замовлення. Модифікації типу R-34 дозволяють літати втричі далі й нести більше керованих боєприпасів.

За оцінками української влади, малі FPV-дрони відповідають приблизно за 70% втрат російської живої сили й техніки в секторі до 15 км від лінії фронту. Водночас у розробці залишаються далекобійні ударні дрони з дальністю понад 1 000 км.

Оборонна індустрія розширює асортимент: ОК «Укр Армо Тех» випустила бронетранспортер «Гюрза-1» із захистом від ударів дронів, готує до серії більшу й маневренішу «Гюрзу-2». Торік компанія випустила 500 машин і планує потроїти потужності.

Європейські лідери закликають до масштабного фінансування. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявляла, що за активної підтримки Європи українська оборонна промисловість може стати «сталевим дикобразом». Київ планує наростити виробництво озброєнь до щонайменше 30 млрд дол. на рік.

Данія першою профінансувала українські підприємства напряму й започаткувала виробництво компонентів для ракет і дронів на своїй території; Британія оголосила про намір наслідувати цей підхід. Група країн — Данія, Швеція, Канада, Норвегія та Ісландія — виділила 1,3 млрд євро на виробництво артилерії, ударних дронів, ракет і протитанкових засобів. Німеччина також уклала двосторонні угоди, деталі яких не оприлюднено.

Союзницька стратегія передбачає поєднання фінансування, спільного виробництва та технологічного обміну, щоб прискорити масштабування українських розробок і зробити їх доступними для збройних сил союзників.

Також читайте про те, що в Україні створюють Defence City: 25 світових компаній розгортають виробництво.