
Німеччина готується до масштабного перегляду пенсійної системи, який може поступово збільшити тривалість трудового життя для майбутніх поколінь. Серед ключових пропозицій — прив’язати пенсійний вік до очікуваної тривалості життя, відмовитися від нинішньої моделі пільгового виходу після 45 років страхування та запровадити капітальну складову пенсії за шведським зразком. У червні 2026 року спеціальна комісія представила уряду 33 рекомендації, а правляча коаліція заявила про намір реалізувати пакет максимально повно. Водночас станом на серпень ці правила ще слід розглядати саме як реформу, що готується до законодавчого оформлення, а не як уже завершене підвищення пенсійного віку до 70 років, пише IZ з посиланням на ЗнайЮА.
Одна з центральних пропозицій передбачає відмову від фіксованої верхньої межі пенсійного віку після завершення нинішнього перехідного періоду. Наразі законодавство Німеччини передбачає поступове підвищення стандартного віку виходу на пенсію до 67 років до 2031 року.
Після цього пенсійний вік пропонують коригувати залежно від того, як змінюватиметься середня тривалість життя населення. Пенсійна комісія запропонувала використовувати співвідношення 2:1: дві третини приросту тривалості життя припадатимуть на додатковий період роботи, а одна третина — на триваліший період отримання пенсії.
За актуальними демографічними розрахунками, у 2041 році стандартна межа може досягти приблизно 67 років і шести місяців. При збереженні прогнозованої тенденції у 2051 році вона наблизиться до 68 років, а рівень близько 70 років може бути досягнутий лише на початку 2090-х років. Тобто йдеться не про негайне запровадження «пенсії у 70», а про довгострокову автоматичну формулу.
Окремий блок реформи стосується працівників із дуже тривалим страховим стажем. Чинна система дозволяє особам із щонайменше 45 роками страхування виходити на пенсію раніше стандартного віку без скорочення виплат.
Цей механізм традиційно називають «Rente mit 63» — «пенсія у 63 роки», хоча фактичний мінімальний вік уже поступово зростає залежно від року народження. Для молодших поколінь він є вищим за 63 роки.
Комісія рекомендувала відмовитися від такого автоматичного права на дострокову пенсію без фінансових втрат після 45 років страхового стажу. Водночас пропонується створити спеціальний захисний механізм для людей, які довго сплачували внески, але через стан здоров’я наприкінці трудової кар’єри вже не можуть продовжувати працювати за своєю професією.
Зміни можуть торкнутися й іншої категорії дострокових пенсій. Для осіб із 35 роками страхування комісія пропонує підняти мінімальний вік дострокового виходу зі зменшеними виплатами з 63 до 64 років, а надалі також прив’язати його до загального пенсійного віку.
Другим великим елементом реформи має стати так звана законодавча капітальна пенсія. Її планують використовувати як доповнення до традиційної солідарної системи, у якій нинішні внески працівників і роботодавців переважно фінансують виплати нинішнім пенсіонерам.
Для учасників пропонується створювати індивідуальні капітальні рахунки. Додатковий внесок має становити 2% зарплати: половину сплачуватиме працівник, ще половину — роботодавець. Кошти централізовано інвестуватимуть на фінансовому ринку за моделлю, наближеною до шведської.
Таким способом німецька влада розраховує диверсифікувати джерела майбутніх пенсійних виплат і зменшити залежність системи виключно від демографічного співвідношення між працюючими та пенсіонерами. Канцлер Фрідріх Мерц заявляв, що капітальний компонент потенційно може спрямовувати на фінансові ринки щонайменше 30 млрд євро щороку.
Комісія також запропонувала розширити коло осіб, які беруть участь у державному пенсійному страхуванні. На першому етапі зміни можуть охопити нових самозайнятих, які не мають іншої обов’язкової системи пенсійного забезпечення, а також депутатів Бундестагу та земельних парламентів.
У перспективі реформу пропонують поширювати й на інші професійні групи. Щодо державних службовців комісія рекомендує застосовувати зміни, еквівалентні реформам загальної пенсійної системи, а не зберігати повністю відокремлені правила без урахування загальних змін.
Станом на серпень 2026 року твердження про те, що Німеччина вже встановила загальний пенсійний вік у 70 років, є передчасним. Йдеться про рекомендації спеціальної комісії, які урядова коаліція домовилася взяти за основу майбутньої масштабної реформи.
Канцлер Фрідріх Мерц заявляв, що парламентський розгляд основного пакета має відбутися восени, а реформу уряд хотів би провести через Бундестаг до кінця 2026 року. Офіційна інформація Німецького пенсійного страхування, оновлена у серпні, також характеризує ці положення як пропозиції комісії.
| Запропонована зміна | Що передбачено |
|---|---|
| Пенсійний вік | Поступове підвищення після 2031 року залежно від тривалості життя |
| 2041 рік | Орієнтовно 67 років і 6 місяців |
| 2051 рік | Орієнтовно 68 років |
| Близько 70 років | За нинішніми прогнозами — на початку 2090-х |
| 45 років страхування | Пільговий вихід без зниження пенсії пропонують скасувати |
| Накопичувальна складова | Додатковий внесок 2%, порівну від працівника і роботодавця |
| Коло платників | Планують поступово розширити на інші професійні групи |
Українські правила відрізняються від німецьких. У 2026 році право на пенсію за віком залежить не тільки від віку людини, а й від кількості набутого страхового стажу.
За даними Пенсійного фонду України, у 60 років пенсію можна оформити за наявності щонайменше 33 років страхового стажу. Для виходу у 63 роки необхідно мати не менше 23 років стажу, а у 65 років — щонайменше 15 років.
| Вік в Україні у 2026 році | Мінімальний страховий стаж |
| 60 років | 33 роки |
| 63 роки | 23 роки |
| 65 років | 15 років |
Вимога для виходу на пенсію у 60 років продовжить збільшуватися: у 2027 році необхідно буде мати 34 роки страхового стажу, а з 2028 року — 35 років. Таким чином, поширене твердження про необхідність 35 років стажу вже у 2026 році не відповідає чинним правилам.
В Україні також триває підготовка змін у пенсійній системі, однак модель, яку обговорює Мінсоцполітики, не є прямою копією німецької. Одним із напрямів залишається створення накопичувального компонента поряд із солідарною системою.
У квітні 2026 року міністр соціальної політики Денис Улютін повідомив, що від моделі повністю обов’язкових накопичень планують перейти до добровільної системи з автоматичним приєднанням. Працівник автоматично ставатиме учасником накопичувального рівня, проте матиме можливість відмовитися від участі.
Міністерство також опрацьовує механізми інвестування пенсійних коштів та їхнього захисту. Озвучений Мінсоцполітики план передбачав можливість ухвалення відповідного законопроєкту Верховною Радою до кінця 2026 року, однак конкретні параметри майбутньої системи мають визначатися вже законодавством.
При цьому офіційних рішень про запровадження в Україні пенсійного віку 70 років у наведених урядових планах немає. Німецька реформа наразі є окремим національним проєктом, сформованим навколо власних демографічних та фінансових параметрів.
Читайте також: пенсійна реформа в Україні: кому планують платити щонайменше 6000 грн.