Пенсійна реформа в Україні: кому можуть підвищити мінімальну пенсію до 6000 грн і як працюватиме бальна система

В Україні готують нову модель пенсійних виплат, яка має змінити чинний порядок розрахунку пенсій. Урядова концепція передбачає поділ пенсії на дві частини: гарантовану базову виплату та індивідуальну страхову складову, розраховану за бальною системою, пише IZ з посиланням на ТСН.

Кабінет Міністрів презентував оновлене бачення пенсійної реформи у Верховній Раді 8 червня. Парламент дав уряду місяць на доопрацювання фінального тексту законопроєкту. Основні дискусії точаться навколо розміру мінімальної гарантованої пенсії, механізму перерахунку вже призначених виплат і джерел фінансування реформи в умовах війни.

Що пропонує нова пенсійна реформа

За новою концепцією, чинну формулу нарахування пенсій планують замінити більш прозорою системою. Її головна ідея — зменшити різницю між пенсіонерами, які мали схожий трудовий шлях, але вийшли на пенсію у різні роки.

Нині люди з однаковим стажем і співставним рівнем зарплати можуть отримувати різні виплати лише через те, що оформлювали пенсію з різницею у 10–15 років. Причина — використання застарілих показників середньої зарплати та нерівномірна індексація.

Нова модель має складатися з двох основних елементів:

• базова пенсія — гарантована державою фіксована сума для людей із повним страховим стажем;
• страхова частина — індивідуальна доплата, яка залежатиме від офіційної зарплати, сплаченого ЄСВ і накопичених пенсійних балів.

Кому можуть встановити базову пенсію 6000 грн

Урядова концепція передбачає базову пенсійну виплату на рівні 6000 грн для громадян, які мають повний страховий стаж. Ідеться про:

• 35 років стажу для чоловіків;
• 30 років стажу для жінок.

Саме ця сума має стати гарантованою частиною пенсії для тих, хто виконав вимоги щодо стажу. Нині мінімальна виплата для частини пенсіонерів становить близько 3458 грн, тому запропоноване підвищення може суттєво змінити розмір доходів людей із найнижчими пенсіями.

Для тих, хто не має повного стажу, базову пенсію планують призначати пропорційно. Наприклад, якщо людина має 20 років стажу, виплата розраховуватиметься за формулою:

20 років стажу / 35 років × 6000 грн = близько 3428 грн.

Водночас уже призначені пенсії не мають зменшуватися, оскільки зниження чинних виплат заборонене законом.

Чому депутати критикують суму 6000 грн

У Верховній Раді не всі підтримують фіксовану базову пенсію на рівні 6000 грн. Частина депутатів вважає, що цю суму потрібно прив’язати не до політичного рішення уряду, а до фактичного прожиткового мінімуму.

За чинним законодавством Міністерство соціальної політики має щомісяця розраховувати фактичний прожитковий мінімум з урахуванням реальних цін на продукти, ліки, товари та послуги. За оцінками, влітку 2026 року такий показник для пенсіонерів наближається до 7300 грн.

Саме тому профільний парламентський комітет наполягає: базова пенсія має бути не фіксованою сумою, а динамічним показником, який змінюється разом із реальним прожитковим мінімумом.

Окремо депутати заявляють, що підвищення пенсійного віку в межах цієї реформи парламент підтримувати не планує.

Як працюватиме бальна система

Друга частина пенсії залежатиме від кількості балів, які людина накопичить протягом трудового життя. Бали нараховуватимуться залежно від офіційної зарплати та сплаченого Єдиного соціального внеску.

Орієнтовний принцип такий:

Рівень офіційної зарплати	Скільки балів нараховуватимуть
Зарплата на рівні середньої по країні	10 балів на місяць
Зарплата удвічі вища за середню	20 балів на місяць
Мінімальна зарплата	близько 3,5 бала на місяць

Щороку Кабмін під час підготовки бюджету визначатиме вартість одного бала. Наприклад, якщо один бал коштуватиме 30 грн, то загальна кількість накопичених балів множитиметься на цю суму.

Такий механізм має дозволити щорічно оновлювати пенсії відповідно до актуальної економічної ситуації, рівня зарплат та інфляції.

Як перерахують пенсії тим, хто вже на заслуженому відпочинку

Реформа передбачає не лише нові правила для майбутніх пенсіонерів, а й ретроспективний перерахунок уже призначених пенсій.

Логіка буде такою: якщо людина у певному році отримувала зарплату на рівні середньої по країні, їй за відповідний період нарахують умовні пенсійні бали. Якщо зарплата була вищою або нижчою, кількість балів змінюватиметься пропорційно.

Після цього всі бали, накопичені за трудове життя, підсумують і помножать на актуальну вартість бала, яку щороку встановлюватиме уряд.

Цей механізм має частково вирішити проблему “старих” пенсій, які багато років залишалися нижчими через застарілі коефіцієнти розрахунку.

Яким має бути розмір пенсії за новою моделлю

Один із цільових орієнтирів реформи — довести коефіцієнт заміщення зарплати пенсією до 40%. Це означає, що пенсія має становити приблизно 40% від попереднього офіційного доходу людини.

Зараз цей показник оцінюється приблизно у 20–25%. Тобто після виходу на пенсію багато українців фактично втрачають до 75–80% щомісячного доходу.

Якщо умовна середня офіційна зарплата у 2026 році становить близько 23 200 грн, то пенсія за цільовим коефіцієнтом 40% мала б бути орієнтовно 9280 грн.

Хто може отримати найбільше підвищення

У разі запуску реформи пенсіонери умовно поділяться на кілька груп.

Пенсіонери з мінімальними виплатами

Найбільше відносне зростання можуть отримати ті, хто зараз має пенсію на рівні приблизно 3400–3500 грн. Їхні виплати планують підтягнути до базового рівня — або до урядових 6000 грн, або до більшої суми, якщо парламент наполягатиме на прив’язці до фактичного прожиткового мінімуму.

Люди з великим стажем і середніми пенсіями

Ті, хто вже отримує близько 7000–7500 грн завдяки тривалому стажу та вищій офіційній зарплаті, мають отримати базову частину плюс страхову доплату за бали.

За попередніми оцінками, після перерахунку такі виплати можуть зрости приблизно до 9500–11 000 грн. Це має запобігти повному зрівнянню пенсій людей із різним трудовим внеском.

Одержувачі високих пенсій

Для громадян із високими пенсіями реформа може мати інший ефект. Вже призначені великі виплати не планують зменшувати, однак їхнє подальше автоматичне зростання може бути обмеженим.

Причина — ЄСВ має верхню межу нарахування. Внесок сплачується лише з доходу в межах встановленого максимуму, тому надвисокі зарплати не даватимуть необмеженої кількості пенсійних балів.

Нині максимальна пенсія в Україні обмежена 10 прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб. Нова система має відійти від прямої прив’язки до таких показників і перейти до розрахунку через бали.

Де держава планує взяти гроші

Ключове питання пенсійної реформи — її фінансування. Україна перебуває в умовах повномасштабної війни, значна частина внутрішніх доходів спрямовується на оборону, а соціальні видатки суттєво залежать від міжнародної підтримки.

Один із головних розрахунків уряду — детінізація ринку праці. Бальна система має зробити зв’язок між офіційною зарплатою та майбутньою пенсією більш очевидним.

Працівник зможе бачити: якщо він погоджується на мінімальну офіційну зарплату та решту доходу “в конверті”, то щомісяця накопичує мінімальну кількість балів. Натомість повністю легальна зарплата дає більше балів і, відповідно, вищу страхову частину пенсії.

Нині в Україні ЄСВ офіційно сплачують приблизно 9,5 млн найманих працівників, тоді як кількість пенсіонерів перевищує 10 млн. Таке співвідношення створює значне навантаження на солідарну систему.

Які проблеми залишаються невирішеними

Попри нову формулу, реформа не повністю вирішує питання самозайнятих, ФОПів і працівників неформального сектору.

До груп ризику належать:

• ФОПи, які законно сплачують мінімальний ЄСВ і через це накопичуватимуть мінімум балів;
• самозайняті та фрілансери, які не завжди беруть участь у пенсійній системі;
• працівники “сірого” сектору, за яких ЄСВ не сплачується або сплачується частково.

Для цих категорій нова модель може означати лише базову пенсію без суттєвої страхової доплати. Тому питання стимулів для добровільної сплати більших внесків залишається відкритим.

Що буде з накопичувальними пенсіями

Уряд також декларує запуск накопичувального рівня пенсійної системи у 2026–2027 роках. Водночас економісти скептично оцінюють перспективи такого кроку під час війни, високої інфляції та слабкого фондового ринку.

Головна проблема — відсутність достатньої кількості надійних інструментів для довгострокового інвестування пенсійних накопичень. Найімовірнішим напрямком для таких коштів можуть залишитися облігації внутрішньої державної позики, що не вирішує питання реальної дохідності та захисту грошей від інфляції.

Запуск накопичувального рівня в Україні відкладається вже багато років, тому його практична реалізація може знову залишитися відтермінованою.

Коли можуть ухвалити пенсійну реформу

Подальша доля законопроєкту залежатиме від позиції уряду, профільного комітету Верховної Ради та можливостей державного бюджету. Найімовірніше, документ можуть винести на розгляд парламенту після доопрацювання базової частини, механізму перерахунку та фінансового обґрунтування.

Головні питання, які залишаються предметом переговорів:

• чи буде базова пенсія фіксованою на рівні 6000 грн;
• чи її прив’яжуть до фактичного прожиткового мінімуму;
• якою буде вартість одного пенсійного бала;
• як швидко перерахують уже призначені пенсії;
• чи вистачить коштів Пенсійному фонду для нової моделі виплат.

Читайте також про те, що пенсіонери в Україні можуть не платити земельний податок: кому доступна пільга і коли доведеться платити.