
Нобелівський комітет 8 жовтня 2025 року оголосив лауреатів премії з хімії. Нагороду отримали японський дослідник Сусуму Кітагава, британець Річард Робсон та американський хімік Омар Ягхі — за розробку металоорганічних каркасів (MOF), які стали проривом у матеріалознавстві, пише IZ посилаючись на прес-службу Фонду Нобеля.
Науковці створили новий тип молекулярної архітектури, де іони металів виконують роль “вузлів”, з’єднаних довгими органічними ланцюгами. Такі структури утворюють кристали з великими порожнинами, здатними вловлювати, зберігати та пропускати різні речовини — від газів до води.
MOF можна адаптувати під конкретні потреби: змінюючи склад елементів, учені досягають властивостей, необхідних для уловлювання вуглекислого газу, добування води з повітря чи прискорення хімічних реакцій.
Перший крок у цьому напрямі зробив Річард Робсон у 1989 році. Він поєднав іони міді з органічними молекулами, отримавши кристал із розгалуженою внутрішньою структурою. Попри нестійкість матеріалу, робота стала основою для подальших досліджень.
У 1990–2000-х роках Сусуму Кітагава та Омар Ягхі удосконалили метод, створивши стабільні та гнучкі MOF із контрольованими властивостями. Відтоді у світі синтезовано десятки тисяч таких сполук, придатних для екологічних і технологічних застосувань — очищення води, уловлювання шкідливих газів та зберігання енергії.
Нобелівська премія з хімії присуджується з 1901 року та є одним із п’яти класичних відзнак, започаткованих Альфредом Нобелем. Минулого року нагороду поділили Девід Бейкер — за розробку обчислювального дизайну білків, а також Деміс Гассабіс і Джон Джумпер — за створення системи штучного інтелекту для прогнозування структури білків.
Читайте також: Нобелівська премія з фізики 2025: хто з вчених отримав нагороди.