
Сам факт перебування військовозобов’язаного у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки не дає працівникам ТЦК автоматичного права забороняти людині залишати приміщення. Для фактичного обмеження свободи пересування мають існувати передбачені законом підстави та відповідна процедура, пише IZ.
Про це розповіла адвокатка, заступниця голови комітету з військового права та військової юстиції Асоціації правників України Катерина Аніщенко. За її словами, у таких ситуаціях принципове значення має правовий статус людини та те, ким і на якій підставі застосовується затримання.
Однією з підстав для обмеження свободи може бути адміністративне затримання. Йдеться не про рішення працівника ТЦК, а про процесуальну дію, яку за наявності передбачених законом підстав здійснюють уповноважені органи, зокрема поліція.
Загальне правило, передбачене статтею 263 Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановлює, що адміністративне затримання зазвичай не може тривати понад три години. Для окремих категорій правопорушень законом визначені інші строки.
Таким чином, перебування людини в ТЦК саме по собі не є адміністративним затриманням. Якщо особу фактично позбавили можливості вільно піти, для цього повинна існувати конкретна законна підстава та належне процесуальне оформлення.
Ще одна ситуація пов’язана з кримінальним провадженням. Кримінальний процесуальний кодекс передбачає випадки, коли уповноважена службова особа може затримати людину без попередньої ухвали слідчого судді.
Таке затримання регулюється статтею 208 КПК України та не може здійснюватися лише через сам факт перебування громадянина у ТЦК. Для застосування цього механізму потрібні підстави, прямо визначені кримінальним процесуальним законодавством.
Затримана особа при цьому набуває відповідного процесуального статусу та передбачених законом прав, зокрема права на правничу допомогу.
Окреме значення має момент початку проходження військової служби після мобілізації. У цьому питанні важливо відрізняти військовозобов’язаного, який перебуває у ТЦК, від громадянина, якого вже відправляють для проходження служби.
Відповідно до статті 24 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», для громадян, призваних під час мобілізації, початком військової служби є день відправлення у військову частину з районного або міського ТЦК та СП.
Таке саме правило міститься у нормативних документах щодо обліку особового складу: для військовозобов’язаних, призваних за мобілізацією, початком проходження служби вважається день відправлення з ТЦК до військової частини.
Після прибуття військовослужбовця до частини його зараховують до списків особового складу відповідним наказом. Зарахування здійснюється у день прибуття та оформлюється поіменно.
Перебування військовозобов’язаного у приміщенні ТЦК для уточнення даних, проходження процедур або оформлення документів не означає автоматичного законного затримання.
Якщо людина ще не відправлена до військової частини та щодо неї немає оформленого адміністративного чи кримінального затримання, саме перебування у ТЦК не створює окремої підстави для довільного позбавлення свободи пересування.
Водночас кожна ситуація залежить від фактичних обставин: наявності постанов, протоколів, дій поліції, мобілізаційних документів та моменту відправлення громадянина до місця проходження військової служби.
Читайте також: повістка на вулиці та перевірка документів: що дозволено робити ТЦК та які права мають військовозобов’язані.