Кадиров і війна в Україні: скільки чеченців реально воюють та що відомо про «Ахмат»

Глава Чечні Рамзан Кадиров, попри регулярні заяви про підтримку Володимира Путіна та войовничу риторику щодо війни проти України, намагається не допустити масового залучення жителів республіки до бойових дій. Про це пише The Economist, аналізуючи участь чеченських формувань у російській агресії, повідомляє IZ.

За даними видання, чеченська влада використовує війну не лише для демонстрації лояльності Кремлю, а й як внутрішньополітичний інструмент. Водночас реальні масштаби участі жителів Чечні у бойових діях можуть суттєво відрізнятися від цифр, які публічно називає Кадиров.

Кадиров заявляє про десятки тисяч відправлених бійців

У своїх виступах глава Чечні регулярно наголошує на готовності підконтрольних йому сил виконувати накази Кремля. 18 липня він заявляв, що чеченські спецпідрозділи нібито готові наступати на будь-якому напрямку, який визначить російське військове керівництво.

Раніше Кадиров стверджував, що через війну проти України пройшли понад 70 880 бійців із Чечні. Така кількість відповідала б приблизно 9% чоловічого населення республіки та означала б один із найвищих рівнів залучення серед регіонів РФ.

Однак статистика підтверджених втрат, яку збирає російське видання «Медіазона», демонструє іншу картину. Станом на 10 липня журналісти встановили імена 539 загиблих вихідців із Чечні.

За наведеними в публікації підрахунками, це близько 0,2% від підтверджених російських втрат, тоді як населення Чечні становить приблизно 1,1% населення Росії.

Чеченці пам’ятають війни з Росією

The Economist пов’язує небажання багатьох жителів республіки воювати за Москву з подіями двох чеченських воєн. Російські війська проводили масштабні операції в регіоні від середини 1990-х до кінця 2000-х років.

Для значної частини чеченців старшого покоління ці події залишаються особистою пам’яттю. Люди, яким зараз понад 35 років, пам’ятають бомбардування населених пунктів, так звані зачистки та насильство з боку федеральних сил.

Співрозмовник видання, близький до керівництва Чечні, заявив, що інтереси Москви в Україні для жителів республіки є далекими. За його словами, Кадиров, попри демонстративну відданість Путіну, усвідомлює настрої населення і не зацікавлений у великих втратах серед чеченців заради російської війни.

У Чечні вдалося уникнути масштабної примусової мобілізації

Особливі відносини Кадирова з Кремлем дали чеченському керівництву значно ширшу автономію, ніж мають багато інших російських регіонів.

The Economist зазначає, що Кадирову фактично вдалося не допустити проведення в республіці масової примусової мобілізації. Це дозволяє йому підтримувати образ керівника, який захищає місцевих жителів від відправлення на фронт.

Водночас війна використовується для зміцнення його політичного контролю всередині Чечні. Опоненти нинішньої влади переважно перебувають за межами республіки або вже не можуть впливати на внутрішньополітичну ситуацію.

«Ахмат» комплектують не лише чеченцями

Окрему роль у війні відіграє підрозділ «Ахмат», який російська пропаганда регулярно представляє як чеченське формування.

Однак навіть командування підрозділу визнавало, що етнічні чеченці становлять лише частину його особового складу. За словами командира «Ахмата», приблизно чверть бійців підрозділу є чеченцями, тоді як інших контрактників набирають за межами республіки.

Їм пропонують фінансові виплати, а кошти на комплектування таких формувань надходять, зокрема, з федерального бюджету.

Частина бійців «Ахмата» стала відомою через численні відео в соціальних мережах. Через це навіть провоєнні російські блогери використовували щодо них визначення «тікток-війська», ставлячи під сумнів відповідність пропагандистських роликів реальній участі підрозділів у бойових операціях.

Співрозмовник The Economist, знайомий із ситуацією в Чечні, стверджує, що таким військовим дозволяють брати участь у війні, однак намагаються мінімізувати їхні втрати.

Війну використовують для перевірки лояльності

За інформацією видання, участь у війні також стала для чеченської влади способом контролювати людей, щодо яких виникають сумніви в лояльності.

Як приклад наводиться Апті Алаудінов, якого свого часу підозрювали у причетності до змови проти Кадирова. Згодом він очолив чеченський спецпідрозділ «Ахмат», що бере участь у війні проти України.

При цьому можливість уникнути масової мобілізації не означає, що примусового відправлення жителів Чечні на фронт немає.

Кого можуть примушувати підписувати контракт із Міноборони РФ

The Economist із посиланням на інші джерела зазначає, що чеченська влада може використовувати відправлення на війну як один із методів тиску на небажаних для режиму людей.

Серед тих, кого можуть змушувати підписувати військові контракти, називають:

• людей, яких влада вважає нелояльними;
• родичів опозиціонерів;
• осіб із кримінальним минулим;
• людей з алкогольною залежністю;
• представників ЛГБТ-спільноти.

За даними «Нової газети», керівникам районних підрозділів поліції могли встановлювати неофіційні плани — щомісяця знаходити від 25 до 50 людей, яких можна примусити укласти контракт із Міністерством оборони РФ.

Видання також повідомляло про можливість уникнути такого відправлення за хабар. Називалася сума від 3 до 6 тисяч доларів.

Частина чеченців воює на боці Росії добровільно

Водночас серед жителів Чечні є й ті, хто свідомо приєднався до російських військ.

The Economist розповідає про Ільяса Джамалутдінова, який після початку повномасштабного вторгнення вирушив на фронт, брав участь у боях за Маріуполь, отримав поранення, а пізніше повернувся до російського війська.

Джамалутдінов підтримує російську версію причин війни та звинувачує Захід у конфліктах як в Україні, так і в Чечні. Його власне дитинство також минуло на тлі бойових дій: під час Першої чеченської війни його батько воював на боці Росії.

Таким чином, участь чеченців у війні проти України залишається неоднорідною: поряд із добровольцями та контрактниками у російських підрозділах перебувають люди, яких, за даними ЗМІ, могли відправити на фронт під тиском.

Ключові цифри

• понад 70 880 осіб — стільки відправлених на війну бійців раніше заявляв Кадиров;
• 539 загиблих із Чечні були ідентифіковані «Медіазоною» станом на 10 липня;
• близько 25% особового складу «Ахмата», за словами його командира, становлять чеченці;
• 25–50 осіб на місяць могли вимагати знаходити для контрактів із Міноборони РФ від районних керівників поліції;
• 3–6 тисяч доларів — сума, яку, за даними «Нової газети», могли вимагати за можливість уникнути примусової відправки.

Читайте також про те, що Севастополь залишився без світла після атаки дронів: що відомо про блекаут.