
Горіховий Спас завершує цикл трьох літніх Спасів, з якими в народній традиції пов’язували дозрівання врожаю, завершення польових робіт і заготівлю продуктів на зиму. У церковному календарі цього дня згадують перенесення Нерукотворного образу Ісуса Христа з Едеси до Константинополя, пише IZ.
У 2026 році дата Горіхового Спаса залежить від календаря, якого дотримується релігійна громада. За новим стилем свято припадає на 16 серпня, а за старим календарем його відзначають 29 серпня.
Православна церква України після переходу на новоюліанський календар відзначає більшість нерухомих свят за новим стилем. Тому Горіховий Спас у 2026 році припадає на неділю, 16 серпня.
Громади та віряни, які продовжують користуватися старим календарем, відзначатимуть Третій Спас 29 серпня 2026 року. Відмінність стосується дати, тоді як церковний зміст свята залишається тим самим.
Дати Горіхового Спаса 2026:
Горіховий Спас також називають Третім Спасом, Хлібним Спасом, Полотняним Спасом або Спасом на полотні. Народні назви сформувалися під впливом сезонних сільськогосподарських робіт і церковного переказу про Нерукотворний образ Христа.
У церковній традиції 16 серпня пов’язане з перенесенням Нерукотворного образу Господа Ісуса Христа з Едеси до Константинополя. За переказом, образ Христа чудесним чином відбився на полотні та згодом став однією з найбільш шанованих християнських святинь.
Церковне передання розповідає про правителя Едеси Авгаря, який тяжко хворів і прагнув отримати зображення Ісуса. Художник не зміг створити портрет, після чого Христос, за переказом, умив обличчя та витер його тканиною, на якій залишився Його образ.
Полотно доставили до Едеси, а Нерукотворний образ почали особливо шанувати християни. У 944 році святиню перенесли до Константинополя, що й стало підставою для встановлення окремого церковного дня пам’яті.
Назва Полотняний Спас безпосередньо пов’язана з переказом про тканину, на якій з’явився образ Христа. В українській народній традиції церковне свято з часом поєдналося зі звичаями кінця літа.
Наприкінці літа традиційно починався активний збір достиглих горіхів, тому свято отримало назву Горіховий Спас. Частину нового врожаю залишали для домашніх запасів, а частину використовували для святкових страв і випічки.
Назва Хлібний Спас пов’язана із завершенням жнив та появою борошна із зерна нового врожаю. Господині випікали свіжий хліб, короваї, пироги та іншу випічку, якою пригощали родину й сусідів.
У селах цей період залишався часом активної праці. Люди завершували польові роботи, сушили й зберігали зерно, збирали горіхи та готували запаси на холодний сезон.
Головною подією для вірян залишається участь у богослужінні. Поширена народна традиція також передбачає принесення до храму продуктів нового врожаю, однак конкретні правила освячення можуть відрізнятися залежно від парафії.
До святкового кошика найчастіше кладуть:
Хліб вважається одним із головних символів Третього Спаса, оскільки свято припадає на період завершення жнив. Горіхи також займають важливе місце через сезон їхнього достигання та давню народну назву свята.
З Полотняним Спасом пов’язували й вироби з тканини, зокрема рушники та вишиті полотна. Такий звичай належить передусім до народної традиції, тому можливість освячення конкретних речей варто уточнювати безпосередньо у своєму храмі.
За новим календарем Успенський піст завершується напередодні, 15 серпня, тому Горіховий Спас уже не належить до пісних днів. Святковий стіл може містити як випічку, так і інші звичні для родини страви.
Традиційно особливе місце відводять продуктам нового врожаю. Найчастіше готують хліб, пироги, страви з горіхами, яблуками, медом та сезонними фруктами.
Серед поширених святкових частувань:
У народі щедрий стіл пов’язували з майбутнім достатком родини. Частиною звичаю було також ділитися їжею з родичами, сусідами та людьми, які потребували допомоги.
На Третій Спас віряни можуть відвідати літургію, помолитися та провести день із родиною. У 2026 році 16 серпня припадає на неділю, тому для багатьох це буде зручний день для відвідування храму.
У народній традиції Горіховий Спас не вважався днем повної відмови від господарської роботи. Навпаки, наприкінці літа тривали жнива, збір горіхів, заготівля продуктів та підготовка господарства до осені.
Також було заведено:
Особливе значення мала благодійність. Їжею, одягом і тканиною ділилися з малозабезпеченими родинами, сиротами та вдовами.
Церковні настанови в день свята насамперед стосуються поведінки людини та її ставлення до інших. Не схвалюються конфлікти, злість, образи, приниження та свідома відмова допомогти тому, хто справді перебуває у скрутній ситуації.
За народними звичаями на Горіховий Спас намагалися уникати:
Заборона на будь-яку фізичну працю для Третього Спаса не є характерною народною традицією. Навпаки, свято історично припадало на напружений період збору врожаю, тому після богослужіння люди продовжували займатися господарством.
З горіхами було пов’язано багато побутових прикмет. Один із незвичайних плодів — два горіхи, що зрослися разом, — у народі могли зберігати як символ удачі та добробуту.
За смаком першого зібраного горіха намагалися символічно передбачити майбутнє. Солодке ядро вважали доброю прикметою, тоді як гірке пов’язували з можливими труднощами.
Такі прикмети належать до народного фольклору й не є частиною церковного вчення. Водночас вони залишаються елементом традицій, які протягом поколінь супроводжували завершення літніх жнив.
На Третій Спас також проводили ярмарки, де продавали полотно, тканини, рушники та вироби ручної роботи. Особливо цінували вишиті речі, які купували для домашнього вжитку або як подарунок.
Раніше ми повідомляли про те, коли Яблучний Спас у 2026 році: нова дата, головні традиції свята та привітання картинками віршами і прозою.