Грибні місця Києва: куди поїхати за грибами на Київщині та де шукати гриби в 2025 році, маршрути та локації

Осінні дощі принесли у столичні ліси нову хвилю грибного сезону. Київщина — справжній рай для грибників: тут можна знайти все — від білого королівського гриба до ніжних лисичок, IZ зібрав десять перевірених локацій, куди варто вирушити з кошиком.

Броварський ліс (Деснянський район)

Цей масив починається від житлових масивів Троєщина й Лісовий та простягається за межі Києва. Основу лісу складають сосни, а серед них часто трапляються ділянки з березами, дубами й грабами. На сонячних галявинах добре ростуть маслюки, іноді — білі гриби, які особливо полюбляють змішані ділянки.
Навесні тут з’являються моховики, польські гриби, дощовики та говорушки, а восени — цілі родини опеньків. Найкраще грибне полювання — у ранкові години після кількох теплих днів без дощу.

Пуща-Водиця (Оболонський район)

Один із найвідоміших київських лісопарків, де грибники полюють на білих, підберезників, красноголовців, польських, груздів і волнушок. Ліс переважно змішаний: хвоя перемежовується з березами, дубами, ялинами й кленами.
Грибів тут вистачає, але й охочих багато, тому варто вирушати якомога раніше — ближче до світанку. Якщо відійти від натоптаних стежок хоча б на пару кілометрів, шанси знайти “трофей” суттєво зростають. У кінці літа та восени трапляються опеньки — як літні, так і осінні, а в сирих місцях — сироїжки й маслюки.

Белічанський (Святошинський) ліс

Цей ліс розташований неподалік станції метро “Житомирська”, до нього легко дістатися маршруткою. Масив тягнеться аж до Коцюбинського. Ліс густий, чергуються сосни, дуби й берези, тож гриби тут різноманітні — від шампіньйонів до польських.
У сезон тут збирають підберезники, підосичники, сироїжки, грузді й опеньки. Місцевість має густу сітку просік, але орієнтування складне — без карти легко збитися з маршруту.

Ліс біля ДВРЗ (Дніпровський район)

Переважно сосновий масив, відомий ранньовесняним урожаєм сморчків. Ці делікатесні гриби ростуть у вологих низинах біля струмків, особливо там, де є вільха чи верба.
В інші пори року тут збирають опеньки, маслюки, гливи, сироїжки, зеленушки та рядовки. Дістатися сюди легко — від Дарницького вагоноремонтного заводу або однойменного мікрорайону. Найкраще місце для тих, хто не хоче їхати далеко за місто.

Голосіївський ліс (Голосіївський район)

Один із найбільших лісопарків столиці. Основу насаджень складають дуби, граби та ясени. Тут не ростуть “хвойні” маслюки, але вистачає опеньків, зокрема літніх — вони з’являються вже у квітні й трапляються аж до листопада.
Восени можна знайти і осінні опеньки, а також печериці, сироїжки (зелену, лускату), рядовки фіолетові. Часто трапляються трутовик сірчано-жовтий — гриб, який називають “грибною курятиною” за смак, і печіночниця, що зростає біля старих дубів. Місцеві грибники радять шукати здобич подалі від туристичних стежок — там кошики наповнюються швидше.

Лютеж (Вишгородський район)

За 25 км від станції метро “Героїв Дніпра” — один із найпопулярніших напрямків для грибників. Ліс мішаний: сосни, дуби, берези. Тут багато маслюків, польських, білих і підберезників.
Навіть якщо грибів у Лютежі небагато, поруч є ліси біля Тарасівщини — менш відомі, але дуже врожайні. У вологих місцях ростуть моховики та лисички. Головна перевага — менше людей, ніж у міських лісах, і чистіше повітря.

Димер і Катюжанка (Вишгородський район)

Ці ліси — “золота класика” для грибників. Змішані насадження, вологі ґрунти та велика площа створюють ідеальні умови для грибів. Зустрічаються білі, підосичники, польські, маслюки, сироїжки.
Від Києва сюди близько 60 км, тому грибників менше, ніж у Лютежі. Досвідчені збирачі радять їхати далі, до села Феневичі, — там шанс знайти білі гриби ще вищий.

Старе (Бориспільський район)

Село оточене сосново-дубовими лісосмугами. Грибні місця починаються за кілька кілометрів від житлової зони, тож варто планувати поїздку автомобілем.
Тут збирають білі, маслюки, лисички, сироїжки. Місце малолюдне — навіть у пік сезону можна знайти віддалені галявини з багатими колоніями грибів. Грибники радять мати кілька кошиків — урожай буває щедрим.

Сухолуччя (Вишгородський район)

Місце відоме густими лісами й близькістю до зони відчуження. Тут ростуть білі, польські, маслюки, проте варто бути обережним: у ґрунті можуть залишатися радіонукліди, і деякі гриби накопичують цезій.
Попри це, грибники традиційно приїжджають сюди щороку — особливо восени, коли урожай особливо великий. Рекомендується перевіряти гриби приладом на радіаційність, якщо плануєте вживати їх у їжу.

Клавдієво-Тарасове (Бородянський район)

Лише 35 км від метро “Житомирська” — і ви в одному з найвідоміших грибних місць області. Ліс мішаний: сосни, дуби, берези, тому й гриби різні — білі, підберезники, підосичники, польські, моховики, маслюки.
Біля річки Здвиж, у межах Бородянки, теж чимало грибних галявин. У районі Немішаєвого збирають печериці, зокрема польові, а також їстівні сироїжки. Локація популярна, але врожай настільки рясний, що вистачає всім.

Читайте також про те, як зберегти буряк свіжим до весни — секрети господинь, про які мало хто знає.