
Національний банк України переглянув основні макроекономічні орієнтири та оприлюднив прогноз щодо темпів зростання економіки, інфляції й доходів населення. Регулятор очікує поступове відновлення ділової активності після складного початку 2026 року, однак високі витрати бізнесу, дефіцит працівників та наслідки атак на енергетику продовжать впливати на ціни, пише IZ з посиланням на НБУ.
Початок 2026 року був складним для української економіки через пошкодження енергетичної інфраструктури, подорожчання пального та затримки із зовнішнім фінансуванням. Уже в другому кварталі ситуація почала поступово покращуватися завдяки ремонтам в енергосистемі, сприятливішим погодним умовам та збільшенню виробництва сонячної генерації.
Додаткову підтримку економіці забезпечують надходження від міжнародних партнерів. Загальний обсяг зовнішньої фінансової допомоги Україні у 2026 році очікується на рівні близько 87 млрд доларів.
НБУ прогнозує, що реальний валовий внутрішній продукт за підсумками року збільшиться на 1,8%. У наступні роки темпи економічного зростання можуть прискоритися за умови поліпшення безпекової ситуації, активізації інвестицій та повернення частини українців з-за кордону.
Прогноз зростання реального ВВП:
Одним із головних чинників на ринку праці залишається нестача працівників. Через мобілізацію, міграцію та демографічні зміни роботодавцям дедалі складніше знаходити фахівців, особливо представників робітничих професій.
Бізнес намагається компенсувати кадровий дефіцит підвищенням оплати праці та розширенням кола потенційних працівників. Зокрема, компанії активніше залучають молодь, людей старшого віку та ветеранів, які повертаються до цивільного життя.
За попередній рік реальні зарплати в Україні зросли приблизно на 7%. У 2026 році НБУ очікує значно вищі темпи збільшення номінальних доходів — понад 12%.
Підвищення оплати праці прогнозується як у приватному секторі, так і в бюджетній сфері, включно з освітою.
Після сезонного уповільнення, пов’язаного з надходженням нового врожаю, темпи зростання споживчих цін знову почали збільшуватися. У липні річна інфляція становила 7,7%.
Серед головних факторів, які тиснуть на ціни, Нацбанк називає подорожчання електроенергії та пального. Додатковий вплив мають витрати підприємств на оплату праці, ремонт пошкодженої інфраструктури та забезпечення автономного енергопостачання.
На цінову ситуацію також впливають курсові коливання гривні, які спостерігалися на початку року, та стійкий внутрішній попит.
До кінця 2026 року НБУ прогнозує прискорення інфляції приблизно до 10%. Надалі темпи зростання цін мають поступово знижуватися.
Очікувана інфляція за роками:
| Рік | Прогноз інфляції |
|---|---|
| 2026 | 10% |
| 2027 | 6,9% |
| 2028 | 5% |
Рівень у 5% відповідає середньостроковій інфляційній цілі Національного банку.
Для поступового повернення інфляції до цільового рівня регулятор планує зберігати відносно жорсткі монетарні умови. Одним із ключових інструментів залишатиметься облікова ставка.
Також Національний банк продовжить проводити операції на валютному ринку, щоб згладжувати надмірні курсові коливання. Така політика має підтримувати контрольовану ситуацію на валютному ринку та обмежувати перенесення девальваційного тиску на споживчі ціни.
За інфляції близько 10% тривале зберігання значних сум готівкою або на рахунках без нарахування відсотків означає поступову втрату їхньої купівельної спроможності.
Одним із доступних варіантів залишаються гривневі банківські депозити. Ставки за окремими строковими вкладами становлять приблизно 15–17% річних, а після сплати податків фактична дохідність може бути на рівні близько 12–13%.
Інший інструмент — облігації внутрішньої державної позики. Дохідність гривневих ОВДП залежно від строку погашення може становити від 13% до майже 17% річних.
Відсотковий дохід фізичних осіб від державних облігацій не оподатковується, тому за певних умов фактична дохідність ОВДП може бути вищою, ніж у банківських депозитів.
Читайте також про те, що Норвегія виділить Україні 85 млрд крон у 2027 році: на що підуть кошти.