
Серпень 2026 року принесе одразу кілька помітних небесних явищ. У календарі — повне сонячне затемнення, максимум метеорного потоку Персеїди, глибоке часткове затемнення Місяця та тісне зближення Меркурія з Юпітером, пише IZ з посиланням на 24tv.
Більшість подій припаде на середину та кінець місяця. Умови спостереження залежатимуть від місцевості, погоди, освітлення неба та географічного положення.
| Дата | Астрономічна подія | Особливості |
|---|---|---|
| 2–3 серпня | Комета 10P/Темпеля | Проходження перигелію та період найбільшої очікуваної яскравості |
| 12 серпня | Повне сонячне затемнення | Смуга повної фази пройде через Гренландію, Ісландію та Іспанію |
| Ніч із 12 на 13 серпня | Пік Персеїд | За сприятливих умов можна побачити десятки метеорів на годину |
| 12 серпня | Дихотомія Венери | У телескоп буде освітлено приблизно половину диска планети |
| 14 серпня | Найбільша східна елонгація Венери | Планета перебуватиме у вигідному положенні на вечірньому небі |
| 15 серпня | Зближення Меркурія та Юпітера | Відстань між планетами становитиме близько 33 кутових хвилин |
| 28 серпня | Часткове місячне затемнення | Земна тінь закриє близько 93% діаметра Місяця |
Дані астрономічного календаря підтверджують, що головні події місяця зосередяться 12–15 серпня, а часткове місячне затемнення за всесвітнім часом відбудеться 28 серпня.
Центральною астрономічною подією місяця стане повне сонячне затемнення 12 серпня 2026 року. Його смуга пройде через арктичні райони, Гренландію, Ісландію та північну частину Іспанії.
Побачити повністю закритий Сонцем диск можна буде лише всередині вузької смуги повної фази. За її межами затемнення спостерігатиметься як часткове — Місяць закриє лише певну частину сонячного диска. NASA вказує, що саме Гренландія, Ісландія та Іспанія стануть основними територіями для спостереження повної фази.
Поблизу Ісландії максимальна тривалість повного затемнення становитиме приблизно 2 хвилини 18 секунд. В Іспанії цей показник змінюватиметься залежно від розташування спостерігача — від кількох десятків секунд до майже двох хвилин.
Часткові фази також будуть доступні в інших частинах Європи, на півночі Атлантики, у Канаді, на Алясці та в окремих районах північного сходу США.
Україна перебуватиме біля східної межі зони видимості явища. Слабку часткову фазу за сприятливих умов зможуть помітити переважно жителі крайнього заходу країни.
Спостереження ускладнюватиме те, що затемнення відбуватиметься ввечері, коли Сонце перебуватиме низько над горизонтом. Потрібна відкрита західна ділянка неба без будівель, дерев і височин.
Дивитися на Сонце безпосередньо не можна навіть під час часткового затемнення. Для спостережень необхідні сертифіковані окуляри із сонячними фільтрами або спеціально обладнаний телескоп.
Майже одночасно із сонячним затемненням настане максимум одного з найвідоміших метеорних потоків — Персеїд. Найкращий період для спостережень очікується в ніч із 12 на 13 серпня, особливо у передсвітанкові години.
Персеїди утворюються, коли Земля проходить крізь потік пилу та дрібних уламків, залишених кометою 109P/Свіфта — Таттла. Частинки входять в атмосферу на великій швидкості, нагріваються та створюють яскраві смуги в небі.
За оцінками NASA, Персеїди зазвичай дають від 50 до 100 метеорів на годину за темного неба та сприятливих умов. Реальна кількість залежить від прозорості атмосфери, розташування радіанта, світлового забруднення та поля огляду.
У 2026 році спостереженню сприятиме молодий Місяць. Його світло майже не заважатиме бачити слабкі метеори.
Для спостереження телескоп або бінокль не потрібні. Вузьке поле зору оптичних приладів, навпаки, зменшує ймовірність помітити метеор.
Найкраще обрати відкриту місцевість за межами міста та дати очам приблизно 20–30 хвилин для адаптації до темряви. Дивитися безпосередньо на сузір’я Персея необов’язково: довші метеорні сліди частіше з’являються на відстані від радіанта.
Найсприятливішим періодом стане друга половина ночі, коли сузір’я Персея підніметься вище над північно-східним горизонтом.
Другою подією сезону затемнень стане глибоке часткове місячне затемнення. За всесвітнім часом воно припаде на 28 серпня, хоча для частини Північної та Південної Америки спостереження розпочнеться ще ввечері 27 серпня.
Максимальна фаза настане приблизно о 04:13 за всесвітнім часом. У земну тінь увійде близько 93% діаметра Місяця. Через це явище виглядатиме майже як повне затемнення, проте вузька частина місячного диска залишиться за межами основної тіні Землі.
Затемнена частина Місяця може набути червонуватого, мідного або темно-помаранчевого відтінку. Такий колір виникає через заломлення сонячного світла в атмосфері Землі.
Найкращі умови прогнозуються для Північної та Південної Америки, Атлантичного регіону й частини Африки. У Європі явище припаде на ранковий час, тому в багатьох місцевостях Місяць заходитиме або вже перебуватиме під горизонтом.
У середині серпня Венера стане одним із найяскравіших об’єктів вечірнього неба. Її блиск сягатиме приблизно −4,3…−4,4 зоряної величини, тому планету можна буде побачити невдовзі після заходу Сонця.
12 серпня Венера досягне дихотомії — фази, за якої освітленою є приблизно половина видимого диска. Роздивитися форму планети можна буде за допомогою телескопа.
14 серпня настане найбільша східна елонгація Венери. Планета відійде на максимальну кутову відстань від Сонця в межах поточного вечірнього періоду видимості, що поліпшить умови для її пошуку після заходу світила.
У передсвітанковому небі 15 серпня відбудеться тісне видиме зближення Меркурія та Юпітера. Планети розташуються у сузір’ї Рака, а кутова відстань між ними становитиме близько 33 мінут дуги — приблизно стільки ж, скільки видимий діаметр повного Місяця.
Юпітер буде яскравішим і допоможе знайти менш помітний Меркурій. Спостерігати пару потрібно низько над східним або північно-східним горизонтом незадовго до світанку.
Через близькість до Сонця часовий проміжок для спостережень буде нетривалим. Відкритий горизонт без дерев і забудови значно підвищить шанси побачити обидві планети.
Явище іноді називають частиною «параду планет», однак точніше визначення — тісне сполучення або видиме зближення Меркурія та Юпітера.
На початку місяця увагу власників телескопів і потужних біноклів приверне короткоперіодична комета 10P/Темпеля. Вона пройде найближчу до Сонця точку орбіти 2 серпня, а 3 серпня очікується період її максимальної яскравості.
Орієнтовний блиск комети може становити близько сьомої зоряної величини. Неозброєним оком такий об’єкт зазвичай не видно, проте його можна шукати за темного неба за допомогою бінокля або аматорського телескопа.
Фактична яскравість комет може відрізнятися від прогнозованої, оскільки залежить від активності ядра та кількості пилу й газу в комі.
Ще одним об’єктом для інструментальних спостережень стане астероїд 324 Бамберга. Це один із найбільших астероїдів головного поясу, діаметр якого оцінюють приблизно у 225 кілометрів.
У серпні його видима зоряна величина становитиме близько десятої. Для пошуку знадобиться телескоп середньої потужності, точна карта неба та кілька спостережень у різні ночі, оскільки астероїд виглядатиме як звичайна слабка зоря.
Об’єкт рухатиметься на тлі сузір’я Стрільця. Визначити його можна буде за поступовою зміною положення відносно сусідніх зір.
Читайте також про Зорепад Персеїди 2026: яка точна дата піку, коли та де спостерігати в Україні.