
Безготівкові платежі залишаються основним способом розрахунків для багатьох українців, однак у кризовій ситуації доступ до них може бути тимчасово обмежений. Тривале відключення електроенергії, перебої зі зв’язком, несправність банкоматів або збій платіжної системи можуть ускладнити оплату товарів карткою. Тому частину фінансового резерву доцільно зберігати готівкою. Її має вистачити щонайменше на продукти, воду, ліки, пальне та транспорт упродовж кількох днів, пише IZ посилаючись на Inpoland.
Єдиної суми, яка підійде кожній родині, немає. Розмір резерву залежить від кількості членів сім’ї, щоденних витрат, стану здоров’я, наявності автомобіля та потреби регулярно купувати ліки.
Орієнтиром можуть бути рекомендації європейських фінансових регуляторів. Центральний банк Нідерландів радить тримати в аварійному наборі:
За розрахунками регулятора, такого запасу має вистачити на базові витрати протягом перших 72 годин надзвичайної ситуації. Йдеться про період, коли можуть не працювати банкомати, платіжні термінали та онлайн-банкінг.
Шведський центробанк із березня 2026 року рекомендує домогосподарствам мати приблизно 1 000 шведських крон на кожного дорослого. Це орієнтовна сума для оплати найнеобхідніших покупок протягом одного тижня. Остаточний розмір резерву пропонують визначати відповідно до потреб конкретної сім’ї.
Найпростіший спосіб — підрахувати витрати домогосподарства на найнеобхідніше за один день, а потім помножити отриману суму на кількість днів резерву.
До розрахунку варто включити:
| Категорія | Що врахувати |
|---|---|
| Продукти | хліб, крупи, консерви, дитяче харчування |
| Вода | питна вода для всіх членів сім’ї |
| Ліки | постійні препарати та базова аптечка |
| Транспорт | проїзд, таксі або пальне |
| Зв’язок | поповнення мобільного рахунку |
| Побутові потреби | батарейки, засоби гігієни, корм для тварин |
Наприклад, якщо на мінімальні потреби сім’я витрачає близько 1 500 гривень на день, резерв на три доби становитиме приблизно 4 500 гривень. Для тижневого запасу знадобиться близько 10 500 гривень.
Як повідомляє finance.ua, цей розрахунок не є універсальною нормою. Родині з маленькими дітьми, літніми людьми, домашніми тваринами або регулярними витратами на медикаменти може знадобитися більша сума.
Готівковий резерв варто формувати не лише з великих банкнот. Під час перебоїв у роботі банківської системи продавці можуть не мати достатньої кількості решти.
До запасу доцільно включити:
Центробанки Нідерландів і Швеції також рекомендують зберігати гроші різних номіналів, щоб за можливості розраховуватися без решти.
В умовах війни готівка допомагає оплачувати базові потреби під час знеструмлень, евакуації або тимчасової відсутності мобільного зв’язку. Водночас зберігати вдома всі заощадження ризиковано через загрозу пожежі, руйнування житла, крадіжки або втрати грошей.
Практичним орієнтиром може бути сума, яка покриває:
Більшу частину фінансової подушки доцільно розподіляти між кількома інструментами, а не зберігати в одному місці. Окрім готівки, корисно мати фізичні банківські картки, знати PIN-коди та користуватися рахунками або картками різних платіжних систем. Таку диверсифікацію способів оплати також рекомендує шведський регулятор.
Готівку слід тримати в сухому, захищеному та непомітному місці. Не варто складати всю суму разом: частину можна покласти до домашнього аварійного набору, частину — до тривожної валізи.
Місце зберігання має бути доступним дорослим членам сім’ї, але недоступним для дітей і сторонніх. Періодично запас потрібно перевіряти, особливо після зміни сімейних витрат, народження дитини, переїзду або появи регулярних витрат на лікування.
Читайте також про штраф за газову плиту або котел: чи справді українцям загрожують 100 тисяч гривень.