Передача особистих речей — звична річ у побуті. Ми можемо подарувати щось родичам, позичити сусіду чи віддати старий одяг на благодійність. Але народна мудрість застерігає: не все так просто. Багато прикмет і забобонів пов’язані саме з речами, які ми носимо або часто використовуємо. Вони можуть нести в собі частку нашої енергії, а разом з нею — і нашу долю, пише IZ.com.ua.
Перед тим як щось віддавати, варто дізнатися, чим це може обернутися — і для вас, і для того, хто приймає річ. У цій статті розглянемо, які речі не радять передавати іншим, чому так вважали предки та як уникнути негативних наслідків.
Речі, які ми носимо чи використовуємо щодня, вбирають нашу енергетику. Це вірування має глибокі корені в українській культурі. Люди здавна вважали, що особисті речі мають здатність зберігати емоції, думки і навіть долю свого власника.
Предмети, що торкаються тіла, наче “записують” нашу енергетику. Особливо сильно це проявляється у випадку прикрас, білизни чи улюбленого одягу. Вони можуть зберігати не лише добру енергію, а й хвороби, переживання, навіть чужі думки.
Разом із річчю іноді можна передати шматок свого життєвого шляху. Якщо у вас був важкий період, то новий власник цієї речі може неочікувано почати відчувати ті ж труднощі. Народна мудрість радить бути обережним і віддавати речі лише з добром у серці.
Наші предки вірили, що саме одяг і взуття зберігають найбільше особистої енергії. Це тому, що вони майже постійно торкаються тіла. Особливо небезпечно, на думку забобонних людей, передавати речі, які супроводжували вас у життєвих випробуваннях.
Існує повір’я, що верхній одяг, особливо зимовий, може “зберігати” удачу свого власника. Передаючи його, ви ризикуєте втратити не лише матеріальну річ, а й частину свого благополуччя. Весільну сукню категорично забороняли позичати — це могло призвести до нещастя в особистому житті.
Зі взуттям пов’язано чимало прикмет. Вважається, що воно “пам’ятає” шляхи, якими ходила людина. Якщо передати старі черевики іншому — можна віддати й свої проблеми, негаразди або навіть хвороби.
Ці предмети оточують нас щодня. Вони несуть слід нашого емоційного та фізичного стану. Народна культура ставилася до них із обережністю.
Дзеркало — не просто побутовий предмет, а ніби портал. У багатьох традиціях вважається, що воно здатне накопичувати не лише зовнішній вигляд, а й енергетику власника. Тому передача дзеркала — вкрай небажана, особливо якщо воно довго служило одній людині.
Гребінець “збирає” залишки нашого волосся — символ життєвої сили. Постіль же зберігає наші сни, спокій, або ж неспокій. Тому такі речі не передавали, а якщо й доводилося — то лише після очищення.
Список речей, які не радять передавати:
– гребінці
– дзеркала
– постіль
– білизна
– весільні речі
Далеко не всі речі несуть небезпеку. Є предмети, що не контактують з тілом безпосередньо або створені спеціально для подарунків. Такі речі вважаються нейтральними або навіть корисними для передачі.
Дарувати можна нові речі або ті, які ви придбали з наміром подарувати. Вони ще не встигли “ввібрати” вашу енергетику. Також дозволено передавати речі побутового призначення — посуд, книжки, картини, за умови, що ви не відчуваєте до них емоційного зв’язку.
Щоб зняти можливий енергетичний слід, речі очищують — миють під проточною водою, виставляють на сонце або обкурюють травами. Іноді достатньо щиро побажати доброго новому власнику, щоб “перекодувати” річ на позитив.
Список безпечних для передачі речей:
– новий посуд
– книги й канцелярія
– сувеніри
– дитячі іграшки
– побутова техніка (очищена)
Речі, що належали покійним, завжди викликали особливе ставлення. Їх остерігалися, вважали, що вони “насичені” духом минулого власника. Особливо небезпечними вважали речі тих, хто помер у муках або насильницькою смертю.
Якщо це були близькі люди — батьки, бабусі — деякі речі можна залишати в домі. Але їх зазвичай освячували або промивали. Категорично не радили користуватись речами померлого, якщо він жив у тяжкому гріху, мав важку долю чи конфлікти.
Згідно з традицією, речі покійного передавали до церкви або роздавали бідним. Це вважалося благодійним актом. Але перед тим їх “відпускали” — тобто прощались, читали молитви або запалювали свічки.
Народна мудрість — це не лише набір забобонів, а й інтуїтивна психологія. Речі, якими ми користуємось, дійсно здатні впливати на настрій, самопочуття і навіть події. Тому перед тим, як щось віддати, важливо оцінити свій намір і стан речі. Якщо діяти з добротою, вдячністю й розумінням, жодна прикмета вам не зашкодить. У світі, де все пов’язане, навіть найменша річ може мати значення.
Також поцікавтеся, які традиції і прикмети щодо пошкодженого посуду в різних культурах.