
Виверження підводного вулкана Хунга-Тонга-Хунга Хаапай у січні 2022 року стало одним із найпотужніших природних вибухів останніх десятиліть. Його наслідки зафіксували не лише в океані та нижніх шарах атмосфери, а й на межі космосу, пише IZ, посилаючись на Daily Galaxy.
Головною особливістю цього виверження стала величезна кількість водяної пари, яку вибух викинув у стратосферу. За оцінками науковців, ідеться про 146 тераграмів води. Це приблизно 10% від загального обсягу вологи, який зазвичай міститься у стратосфері.
За словами дослідника Лабораторії реактивного руху NASA Луїса Мільяна, цей показник майже вчетверо перевищив кількість водяної пари, що потрапила в атмосферу після виверження вулкана Пінатубо у 1991 році.
Ключову роль відіграло розташування кальдери вулкана. Вона перебувала приблизно на 150 метрах під водою.
Науковці вважають таку глибину критичною для формування надпотужного вибуху. Магма отримала достатньо контакту з океанською водою, щоб миттєво перетворити її на пару. Водночас товща води не була настільки великою, щоб стримати вибухову силу виверження.
У більшості великих вулканічних подій значну роль відіграють сірчані сполуки. Вони формують аерозолі, які можуть впливати на температуру атмосфери. У випадку з Тонгою ситуація виявилася іншою: вода фактично перехопила частину сірки, тому у верхні шари атмосфери потрапила передусім водяна пара.
Зазвичай після великих вивержень дослідники очікують нагрівання окремих шарів атмосфери через вулканічні аерозолі. Однак після вибуху Хунга-Тонга-Хунга Хаапай зафіксували протилежний ефект.
Водяна пара почала випромінювати тепло у космос. Через це в окремих шарах атмосфери температура знизилася приблизно на 0,5–1°C.
Науковці пояснюють: сульфатні частинки після звичайних вулканічних вивержень можуть діяти як своєрідна атмосферна “ковдра”, тоді як надлишкова водяна пара після вибуху Тонги сприяла відведенню енергії за межі атмосфери.
Потужність виверження була такою, що хвиля атмосферного тиску кілька разів поширилася навколо планети. За наявними даними, вона обійшла Землю чотири рази.
Наслідки вибуху фіксували далеко за межами Тихого океану. Зокрема, у Середземному морі спостерігали явище метеоцунамі — коливання рівня моря, спричинене атмосферними збуреннями.
Професорка Лідського університету Аманда Мейкок зазначила, що виверження Тонги не стало причиною рекордної спеки 2023 та 2024 років, хоча науковці перевіряли можливий зв’язок між цими подіями.
Водночас наслідки викиду водяної пари не зникли швидко. Станом на кінець 2025 року рівень вологи у стратосфері все ще перевищував звичайні показники.
Дослідники очікують, що “водяний слід” виверження впливатиме на хімічні процеси у верхніх шарах атмосфери до кінця 2020-х років.
Читайте також про те, що науковці виявили можливий витік золота з ядра Землі через вулкан у Гаваях.