Втрата озер і боліт загрожує водній безпеці планети – ООН

Світ увійшов у еру «глобальної водної неплатоспроможності», повідомляють дослідники ООН у новому флагманському звіті, опублікованому у вівторок, пише IZ, посилаючись на UN News.

Десятиліттями вчені, політики та ЗМІ попереджали про «глобальну водну кризу», натякаючи на тимчасові шоки, після яких системи могли відновитися. Сьогодні ж у багатьох регіонах спостерігається стійка нестача води: водні системи не здатні повернутися до історичних норм.

«Для більшості світу «норма» зникла», – зазначив Кавех Мадані, директор Інституту води, навколишнього середовища та здоров’я при ООН. Він підкреслив, що звіт не говорить про глобальну невдачу, але системи, які вже опинилися на межі або за межами платоспроможності, створюють нові глобальні ризики через торгівлю, міграцію та геополітичну залежність.

Найбільше від нестачі води страждають дрібні фермери, корінні народи, мешканці малозабезпечених міст, жінки та молодь, тоді як переваги надмірного використання водних ресурсів отримують більш впливові гравці.

У звіті вводиться поняття водної неплатоспроможності, яке охоплює два аспекти:

• Інсолвентність – використання та забруднення води понад відновлювані обсяги та безпечні межі.
• Невідворотність – руйнування ключових водних екосистем, таких як озера та болота, що робить неможливим повернення системи до попереднього стану.

Мадані порівняв ситуацію з фінансами: банкрутство не означає кінець дій. Потрібно зупинити втрати, захистити критично важливі послуги, реструктуризувати невідновлювані ресурси та інвестувати в їх відновлення.

Дослідження показує швидке виснаження природних «водних рахунків»: понад половина великих озер світу зменшилася з початку 1990-х років, а близько 35% природних боліт зникли з 1970 року. Майже три чверті населення світу живуть у країнах із критичною нестачею води. Приблизно чотири мільярди людей стикаються з гострою нестачею води щонайменше один місяць на рік, а збитки від посух оцінюються у $307 мільярдів щорічно.

Звіт закликає перейти від реагування на кризу до управління банкрутством водних ресурсів: визнавати невідворотність втрат, захищати залишки ресурсів та формувати політику відповідно до сучасних гідрологічних реалій.

Читайте також про те, що Трамп пригрозив знищенням Ірану в разі замаху на своє життя.