2025 рік може стати переломним для української політики, оскільки питання проведення президентських і парламентських виборів залишається однією з головних інтриг. Попри активні бойові дії та введений воєнний стан, політичні гравці вже готуються до можливих змін у владі, пише сайт IZ.com.ua з посиланням на Telegraph.
Очікується, що президентські та парламентські вибори можуть пройти одночасно, і ймовірною датою називають травень 2025 року. Водночас Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що вибори можливі лише після закінчення війни та зняття воєнного стану. Президент наголошує, що головною умовою для виборів є збереження “сильної позиції” України, а також наявність потужної армії, гарантій безпеки та стабільного забезпечення зброєю.
Утім, Зеленський уже ухвалив рішення балотуватися на другий термін, стверджують джерела. Його головним конкурентом може стати ексголовнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, який поки утримується від офіційних заяв про свої політичні плани. Однак Залужного називають найпопулярнішим кандидатом серед українців, що створює серйозну загрозу для Зеленського.
Найзапекліша боротьба розгорнеться за місця у Верховній Раді. Політичні сили активно готуються до кампанії, і, за попередніми оцінками, у виборах можуть взяти участь до десяти партій.
• “Європейська солідарність” Петра Порошенка робить ставку на парламент, прагнучи отримати від 70 до 100 мандатів. Порошенко не планує об’єднуватись з іншими силами, зокрема з Віталієм Кличком чи Дмитром Разумковим.
• Дмитро Разумков готується до виборів зі своєю партією “Розумна політика”. Його амбіції – посісти місце спікера парламенту, а партія розраховує отримати 6–10% голосів.
• Юлія Тимошенко продовжує працювати з електоратом сільської місцевості та літніх людей. Її партія “Батьківщина” впевнено долає прохідний бар’єр.
• Колишні члени ОПЗЖ намагаються реанімувати свої позиції, заявляючи про потенційні 30% підтримки на сході та півдні України.
Політичний ландшафт України може змінитися за рахунок нових сил. Серед потенційних гравців – військові, волонтери та лідери громадських рухів. Наприклад, Валерій Залужний чи Кирило Буданов, які мають високий рівень довіри серед населення, можуть сформувати свої політичні проєкти.
Водночас залучення військових до парламенту залишається під питанням через труднощі організації голосування в умовах війни.
Партія Зеленського ризикує втратити свою монобільшість, оскільки очікується, що президент створить нову політичну силу, яка не включатиме багатьох діючих депутатів. У новому парламенті обов’язково формуватиметься коаліція, що може повернути Верховній Раді більшу суб’єктність.
Попри можливу політичну активність, більшість експертів сумнівається в довготривалості наступного скликання парламенту. Дострокові вибори можуть відбутися вже через кілька років після обрання нової Ради.
Раніше ми писали що Україна готова зайняти місце Угорщини в ЄС та НАТО: відповідь МЗС на маніпуляції Будапешта