Росіяни запускають дрони «Молнія» на частотах, які погано бачать детектори – Флеш

Російські війська почали застосовувати ударні безпілотники типу «Молнія» у діапазоні відеочастот, який більшість детекторів дронів не виявляє або фіксує з низькою ефективністю. Про це повідомив радник міністра оборони України з питань радіоелектронної боротьби та зв’язку Сергій «Флеш» Бескрестнов, пише IZ.

За його словами, противник почав використовувати для «Молній» діапазон 4,1–4,5 ГГц, зокрема 4,3–4,5 ГГц.

«Більшість детекторів не бачать ці частоти або бачать погано», — зазначив Бескрестнов.

Він попередив, що надмірна довіра до детекторів може створювати ризики для військових на передовій, якщо пристрої не охоплюють нові діапазони роботи російських безпілотників.

Що відомо про дрон «Молнія»

«Молнія» — російський ударний безпілотник літакового типу, який належить до класу дешевих FPV-крил. Такі апарати використовують для ураження наземних цілей, зокрема позицій Сил оборони, техніки, укриттів і об’єктів у прифронтовій зоні.

На відміну від класичних квадрокоптерів, «Молнія» має літакову схему з крилом. Це дозволяє їй долати більшу відстань і нести важчу бойову частину. У відкритих джерелах зазначається, що дрон може мати електродвигун, розмах крила близько 1,1–1,2 метра, швидкість приблизно 70–90 км/год і дальність польоту орієнтовно 20–40 км залежно від модифікації та корисного навантаження.

Чим небезпечна «Молнія»

Основна небезпека цього БпЛА — поєднання простоти конструкції, низької вартості та можливості масового застосування. Росіяни можуть запускати такі дрони не поодинці, а серіями, перевантажуючи спостереження, підрозділи РЕБ і мобільні вогневі групи.

Як бойову частину для «Молній» можуть використовувати кілька кілограмів вибухівки. У різних джерелах згадується навантаження приблизно 3–5 кг, а для окремих модифікацій — більше. Також повідомлялося про використання протитанкових мін як бойового заряду.

Які є модифікації

У відкритих джерелах найчастіше згадуються варіанти «Молнія-1» та «Молнія-2». Першу версію описують як простіший апарат з одним двигуном. «Молнія-2» може мати іншу конструкцію, збільшене навантаження або покращені льотні характеристики.

Конструкція дрона залишається відносно простою. Для виготовлення можуть використовувати фанеру, пластик, пінопласт, композитні або інші легкі матеріали. Такий підхід здешевлює виробництво і спрощує масштабування.

Навіщо росіяни змінюють частоти

Відеочастоти використовуються для передавання зображення з борту дрона оператору. Якщо безпілотник працює у діапазоні, який не підтримується більшістю детекторів, військові можуть не отримати своєчасного попередження про його наближення.

Перехід «Молній» на діапазон 4,1–4,5 ГГц може ускладнити виявлення таких апаратів стандартними засобами моніторингу радіоефіру. Це не робить дрон невидимим, але знижує ефективність частини наявних детекторів, які не розраховані на такі частоти.

Як застосовують ці безпілотники

Російські військові використовують «Молнії» переважно для ударів по цілях на тактичній глибині. Завдяки дальності у десятки кілометрів такі БпЛА можуть атакувати не лише передові позиції, а й маршрути підвезення, місця розміщення техніки, склади та тимчасові пункти управління поблизу лінії фронту.

Окремо повідомлялося про спроби росіян адаптувати «Молнії» під нові завдання, зокрема як носії інших боєприпасів або FPV-дронів. Це свідчить про подальшу модифікацію платформи під різні сценарії застосування.

Раніше повідомлялось про те, що у ДПСУ заявили про нову тактику РФ із запуском дронів через Білорусь.