ППО України, Шахеди і 170 екіпажів: Єлізаров пояснив проблему дронів-перехоплювачів

Заступник командувача Повітряних сил ЗСУ полковник Павло Єлізаров заявив, що серед понад 300 екіпажів, які працюють із перехопленням російських дронів, 66 за рік збили понад 10 «Шахедів», а 170 екіпажів не мали жодного результативного збиття, повідомляє IZ із посиланням на інтерв’ю «Української правди».

Ці цифри не описують всю протиповітряну оборону. Вони показують слабке місце малого ешелону, який працює проти ударних БпЛА на маршрутах польоту. У розділі Україна ця тема важлива не як окрема заява, а як пояснення, чому ефективність екіпажів стала питанням управління, підготовки та радарної координації.

Що саме показала статистика екіпажів

Єлізаров описав аналіз роботи підрозділів, які застосовують перехоплення дронів. В одній області військові спробували впровадити нову модель роботи: з 28 екіпажів 24 за попередній рік не збили жодного дрона.

Після цього аналіз розширили на всі екіпажі, які перебували під управлінням напрямку. За словами Єлізарова, 66 екіпажів збили більше ніж 10 «Шахедів», частина показала нижчий результат, а частина не збили жодного Шахеда за рік.

«Його просто потрібно ефективно використовувати, структурувати й аналізувати», сказав Єлізаров про наявний людський ресурс.

Сенс заяви не в тому, що людей бракує або не бракує. Проблема в різниці між чисельністю на папері та підтвердженим результатом у небі. Якщо екіпаж має техніку, чергування й завдання, але не дає збиттів, система повинна бачити причину: підготовку, радарне забезпечення, позицію, командування або сам алгоритм бойової роботи.

Чому ППО України отримала управлінський сигнал

Показник у 170 екіпажів важливий тому, що він переводить дискусію з формули «дайте більше людей» у площину результативності. Для малої протиповітряної оборони кількість екіпажів не дорівнює прикритому маршруту, якщо ці екіпажі не інтегровані в спільну систему.

1. Результат екіпажу можна виміряти не кількістю чергувань, а підтвердженими збиттями.
2. Підготовка пілота впливає на результат так само, як технічні характеристики дрона.
3. Радарна інформація має приводити екіпаж до цілі, а не залишати його в режимі пошуку навмання.
4. Командування повинне бачити не середній відсоток по країні, а ефективність кожної групи.

Єлізаров окремо говорив про зміну логіки контролю. Якщо раніше в областях могли сприймати проліт «Шахедів» повз свою зону як прийнятний результат, новий підхід рахує, скільки цілей зайшло, скільки вийшло і чому вони не були знищені на маршруті.

Дрони-перехоплювачі не працюють без радарів і підготовки

дрони-перехоплювачі стали одним із дешевших і гнучкіших способів боротьби з ударними БпЛА, але Єлізаров не називає їх універсальним рішенням. Він підкреслив, що мобільні вогневі групи, ракети малої дальності, радари, РЕБ і безпілотні системи мають працювати як частини одного контуру.

Три компоненти перехоплення

• радар, який дає екіпажу точну ціль і маршрут;
• якість самого перехоплювача, включно зі швидкістю та стабільністю зв’язку;
• підготовка пілота, який має встигнути прийняти рішення в обмежений час.

За словами Єлізарова, окремі українські перехоплювачі вже розвивають швидкість до 700 км/год. Така швидкість наближає їх за характеристиками до малих крилатих ракет, але не скасовує базового правила: без радарного поля екіпаж летить не до цілі, а в темряву.

Мала ППО як окремий рівень оборони

У січні Міністерство оборони повідомило про призначення Єлізарова заступником командувача Повітряних сил. Його напрямом назвали розвиток «малої» ППО та перехоплення дронів.

мала ППО закриває рівень, де великі зенітні системи не завжди економічно виправдані. Для боротьби з масовими «Шахедами» потрібні засоби, які можна швидко переміщувати, масштабувати й пов’язувати з радарною картиною.

Підхід	Стара логіка	Нова логіка
Оцінка результату	ціль пролетіла повз область і не вдарила там	ціль зайшла в зону, вийшла з неї, результат пояснюється
Радари	позиції могли визначатися локально	радарне поле вибудовується за логікою маршрутів атак
Людський ресурс	головний запит: більше людей	головний запит: краща структура та підготовка

Таке переформатування не зводиться до заміни одних командирів іншими. Воно вимагає короткого циклу аналізу: атака, маршрут, помилка, перестановка радарів, зміна позицій, новий результат.

Атаки «Шахедів» задають темп змін

Шахеди залишаються ціллю, яка змушує систему ППО працювати не епізодично, а щоночі. За повідомленням Командування Повітряних Сил ЗСУ, у ніч на 30 квітня Росія застосувала балістичну ракету «Іскандер-М» і 206 ударних БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» та інших типів.

За попередніми даними Повітряних сил станом на 08:00, українська ППО збила або подавила 172 ворожі БпЛА. Водночас військові зафіксували влучання балістичної ракети та 32 ударних дронів на 22 локаціях, а також падіння уламків на дев’яти локаціях.

На цьому тлі заява про 170 екіпажів без збиттів звучить не як внутрішня статистика, а як показник ціни неефективності. Коли Росія запускає сотні дронів за ніч, кожна нерезультативна група збільшує навантаження на сусідні підрозділи, ракетні системи й мобільні вогневі групи.

Що може змінити нова модель роботи

Нова модель, яку описує Єлізаров, спирається на просту логіку: екіпаж має отримати ціль, мати технічну можливість її наздогнати і пройти підготовку, яка дозволяє вразити дрон з першої або другої спроби. Без одного з цих елементів статистика знову показуватиме великі списки екіпажів і малі списки підтверджених збиттів.

Показники, які мають стати нормою

• кількість цілей, які зайшли в сектор і вийшли з нього;
• час від виявлення до рішення екіпажу;
• відсоток підтверджених збиттів по кожній групі;
• причини промахів або втрати контакту з ціллю.

Для України це не лише питання зброї. Це питання того, чи може система швидко навчатися на власних помилках. Саме в цьому контексті цифра 170 стає маркером не провалу окремих екіпажів, а незавершеної перебудови малого ешелону ППО.