Понад 70% українців дізнаються про корупцію із соцмереж, і майже половина такого контенту має ознаки дезінформації, — НАЗК

Більшість українців отримують інформацію про корупцію із соціальних мереж, причому близько половини такого контенту має ознаки дезінформації. Про це заявив голова Національного агентства з питань запобігання корупції Віктор Павлущик, пише IZ, посилаючись на пресслужбу відомства.

За його словами, Україна разом із міжнародними партнерами зосереджена переважно на вдосконаленні антикорупційних політик та інституцій, однак окремим напрямом протистояння залишається інформаційно-когнітивна сфера. Саме вона, як зазначив очільник НАЗК, суттєво впливає на суспільні настрої та формування політичного порядку денного.

Павлущик наголосив, що в умовах війни зростають корупційні ризики у сферах оборони, відбудови та енергетики, де зосереджено найбільші ресурси. Для їх зниження Україна використовує цифровізацію процедур, посилює спроможність і незалежність антикорупційних органів, а також підтримує інфраструктуру відкритості для демократичного контролю з боку громадянського суспільства.

Окремо голова НАЗК звернув увагу на характер російських загроз. За його словами, вони дедалі частіше ґрунтуються на поєднанні тіньового впливу спецслужб, організованих злочинних і олігархічних груп. Такі дії, зазначив він, слід розглядати комплексно — як елементи єдиної стратегії дестабілізації демократичних режимів.

Про ці підходи Павлущик розповів під час сайд-івенту в межах Глобального форуму з питань доброчесності та боротьби з корупцією 2026 року, присвяченого протидії захопленню держави. На заході він представив інституційні механізми, які мають стримувати довільну зміну правил, привласнення державних ресурсів та руйнування інструментів підзвітності в публічному секторі.

Серед таких запобіжників у НАЗК назвали систему контролю за статками і способом життя посадовців, моніторинг фінансування політичних партій та виборчих кампаній, виявлення корупційних ризиків у найбільш чутливих сферах, а також запобігання незаконному впливу на законодавчий процес через впровадження інституту лобіювання.

Також очільник агентства представив досвід НАЗК у сфері виявлення та попередження корупції в оборонному секторі. Йдеться, зокрема, про стратегічний аналіз корупційних ризиків і антикорупційну експертизу нормативно-правових актів.

За словами Павлущика, НАЗК уже провело аналіз ризиків у тилових закупівлях і закупівлях дронів для війська. Напрацьовані за його підсумками рекомендації нині впроваджують оборонні відомства.

У НАЗК також зазначили, що під час ідентифікації корупційних ризиків у секторі безпеки й оборони агентство отримує необхідну інформацію від Міністерства оборони та інших уповноважених структур, зокрема й дані з обмеженим доступом. При цьому повна відкритість процедур у цій сфері неможлива, однак, за словами голови агентства, це має компенсуватися ефективним застосуванням антикорупційних інструментів усередині системи.

Павлущик додав, що в умовах війни швидкість ухвалення рішень залишається одним із ключових факторів успіху, однак такі рішення мають ґрунтуватися на релевантних даних.

Читайте також про те, в Україні з 1 квітня 2026 діятиме нерестова заборона на вилов риби: що потрібно знати.