Товари з Китаю подорожчають: що змінить законопроєкт №15112-д для покупців

Україна готується скасувати податкову пільгу для комерційних товарів, які громадяни замовляють на іноземних маркетплейсах у посилках вартістю до 150 євро. Відповідні зміни містить доопрацьований законопроєкт №15112-д про оподаткування операцій електронної торгівлі податком на додану вартість, пише IZ з посиланням на повідомлення прем’єр-міністра Сергія Корецького.

Документ передбачає, що ПДВ стягуватиметься з імпортованих товарів незалежно від їхньої вартості. Нову модель планують запровадити з 1 січня 2027 року. Законопроєкт ще має пройти передбачену парламентську процедуру.

Зміни насамперед позначаться на покупках через AliExpress, Temu, Shein та інші іноземні торговельні платформи. Саме дешеві товари з китайських маркетплейсів становлять значну частину міжнародних поштових та експрес-відправлень, які замовляють українські споживачі.

Що передбачає законопроєкт №15112-д

За чинними правилами товари в міжнародних поштових та експрес-відправленнях загальною вартістю до 150 євро можуть ввозитися без сплати ПДВ. Після набуття новими нормами чинності ця пільга для комерційних покупок має зникнути.

Основні положення законопроєкту:

• ПДВ нараховуватиметься на комерційні товари незалежно від їхньої вартості;
• стандартна ставка податку становитиме 20%;
• іноземні маркетплейси зможуть включати ПДВ у ціну під час оформлення замовлення;
• для дистанційних продажів товарів вартістю до 150 євро запровадять спеціальний механізм адміністрування;
• некомерційні відправлення між фізичними особами вартістю до 45 євро залишаться звільненими від ПДВ;
• пільга діятиме лише за умови, що товари надсилаються безоплатно та призначені для особистого або сімейного використання.

Таким чином, подарунок від родича чи знайомого з-за кордону в межах установленого ліміту не прирівнюватиметься до покупки в інтернет-магазині. Водночас замовлення на маркетплейсі оподатковуватиметься навіть тоді, коли його вартість становить кілька євро.

Як покупці сплачуватимуть ПДВ

Запропонована модель передбачає, що податок може стягуватися безпосередньо під час оплати замовлення. Для цього іноземні торговельні платформи мають реєструватися в Україні та включати 20% ПДВ у кінцеву вартість товару.

Покупцеві не доведеться окремо перераховувати податок після прибуття посилки, якщо маркетплейс застосує відповідний механізм. У чеку або інформації про замовлення має відображатися сума, що вже включає український ПДВ.

Такий порядок покликаний зменшити кількість додаткових платежів під час митного оформлення та перенести основне адміністрування податку на електронні платформи. Міністерство фінансів називає цю модель менш помітною для покупця, оскільки податок одразу входитиме до ціни покупки.

Наскільки можуть подорожчати товари

Базове податкове навантаження становитиме 20% від вартості товару. Наприклад, якщо ціна покупки без податку дорівнює 1 000 гривень, сума ПДВ становитиме 200 гривень, а вартість з урахуванням податку — 1 200 гривень.

Вартість товару без ПДВ	Сума ПДВ 20%	Ціна з ПДВ
250 грн	50 грн	300 грн
500 грн	100 грн	600 грн
1 000 грн	200 грн	1 200 грн
2 500 грн	500 грн	3 000 грн
5 000 грн	1 000 грн	6 000 грн

Фактична зміна кінцевої ціни залежатиме від політики конкретного продавця, курсу валют, вартості доставки, знижок і того, чи компенсуватиме маркетплейс частину податкового навантаження власним коштом.

Наявність ПДВ не означає автоматичного запровадження мита на кожну дешеву посилку: податок на додану вартість і ввізне мито є різними платежами.

Які категорії товарів відчують зміни

Нові правила охоплюватимуть практично всі комерційні покупки, які надходять з-за кордону поштою або через операторів експрес-доставки.

Серед найпопулярніших категорій:

• кабелі, зарядні пристрої, навушники та інша електроніка;
• комплектуючі для смартфонів і комп’ютерів;
• одяг, взуття та аксесуари;
• товари для кухні й дому;
• невелика побутова техніка;
• дитячі товари та іграшки;
• автомобільні аксесуари й запчастини;
• інструменти та витратні матеріали;
• косметика і товари особистої гігієни.

Найпомітнішою різниця буде для дешевих товарів, які українці замовляли за кордоном через нижчу ціну. Після включення ПДВ частина таких пропозицій може втратити цінову перевагу перед товарами, які вже продаються в Україні.

Чому уряд змінює правила

Офіційне обґрунтування законодавчої ініціативи передбачає гармонізацію українських правил із нормами Європейського Союзу. Законопроєкт розроблений з урахуванням європейських директив щодо оподаткування дистанційної торгівлі та імпорту товарів невеликої вартості.

Ще одна мета — усунення різниці в оподаткуванні між закордонними продавцями та українським бізнесом. Вітчизняні компанії включають ПДВ у вартість продукції, тоді як іноземні продавці могли надсилати товари в межах ліміту 150 євро без такого податку.

Представники Міністерства фінансів та профільного парламентського комітету зазначають, що чинна пільга створює перевагу для закордонних торговельних платформ. Її скасування має вирівняти податкові умови для українських та іноземних продавців.

Запровадження ПДВ на посилки також розглядається як джерело додаткових бюджетних надходжень. У Верховній Раді попередньо оцінювали потенційний фінансовий ефект приблизно у 20 млрд гривень, однак фактичні надходження залежатимуть від обсягів покупок та ефективності адміністрування податку.

Яку роль відіграють МВФ та Євросоюз

Питання оподаткування міжнародних посилок входить до переліку фіскальних реформ, які Україна обговорює з міжнародними партнерами. Представники Верховної Ради пов’язували розгляд відповідного законопроєкту з виконанням домовленостей у межах співпраці з Міжнародним валютним фондом.

Європейські партнери також очікували від України подання законодавчої ініціативи щодо скасування ПДВ-пільги для імпортних посилок вартістю до 150 євро. Водночас це лише одна з низки реформ, пов’язаних із податковою, митною та бюджетною політикою держави.

Офіційні матеріали не визначають реформу як податок виключно на китайські товари. Однакові правила мають застосовуватися до комерційних відправлень з усіх країн.

Чому найбільше говорять про товари з Китаю

Китай залишається найбільшим постачальником імпортних товарів в Україну. За даними Державної митної служби, у 2025 році Україна імпортувала китайської продукції на 19,2 млрд доларів.

Для порівняння, обсяг імпорту з Польщі становив 7,9 млрд доларів, а з Німеччини — 6,6 млрд доларів. Загалом протягом року Україна ввезла товарів на 84,8 млрд доларів.

Основу поставок з Китаю становлять:

• машини та промислове обладнання;
• електроніка й електротехніка;
• акумулятори та компоненти;
• транспортні засоби й запчастини;
• текстиль, одяг і взуття;
• побутові та споживчі товари.

За оцінкою Національного інституту стратегічних досліджень, у 2025 році імпорт з Китаю зріс на 33,9%, тоді як український експорт до цієї країни скоротився на 24,1%. Товарообіг між державами наблизився до 21 млрд доларів, але його структура залишалася суттєво зміщеною на користь китайського імпорту.

Через значну частку Китаю в українському імпорті саме покупки на китайських платформах найчастіше згадуються в контексті майбутньої реформи.

Як нові правила вплинуть на український бізнес

Українські виробники та продавці отримають однаковіші податкові умови порівняно з іноземними маркетплейсами. Зараз товар, який реалізує український платник ПДВ, зазвичай уже містить податок у ціні, тоді як аналогічна продукція з-за кордону може надходити без ПДВ у межах пільгового ліміту.

Після скасування звільнення різниця в кінцевій вартості може скоротитися. Це стосується насамперед недорогих аксесуарів, одягу, електроніки, товарів для дому та інших категорій, де ціна є головним критерієм вибору.

Водночас українські продавці, які самі закуповують продукцію на іноземних платформах, також зіткнуться зі збільшенням вартості дрібного імпорту. Це може позначитися на цінах у невеликих інтернет-магазинах і торговельних точках.

Коли запрацює оподаткування

Урядова редакція законодавчих змін передбачає початок застосування нових правил з 1 січня 2027 року. До цього парламент має остаточно ухвалити закон, після чого його повинен підписати президент.

Для повноцінного запуску системи також необхідно підготувати електронне адміністрування, правила реєстрації іноземних платформ та порядок обміну інформацією між маркетплейсами, митними органами й операторами доставки.

Читайте також: мінімальна зарплата в Україні у 2027 році: скільки планують платити працівникам.