
Всесвітня метеорологічна організація попередила про високу ймовірність повернення Ель-Ніньйо 2026, яке може посилити спеку, змінити режими опадів і збільшити кількість погодних катастроф у другій половині року, пише IZ із посиланням на Politico. За оцінкою ВМО, ймовірність формування Ель-Ніньйо в червні-серпні 2026 року становить 80%, а шанс його продовження щонайменше до листопада наближається до 90% або перевищує цей рівень.
Йдеться не про один спекотний тиждень, а про кліматичний сигнал, який здатен впливати на врожаї, ціни на продукти, енергетику, воду, здоров’я людей і логістику. Для України ризики будуть переважно непрямими, але відчутними через світові ринки та європейську погоду.
Ель-Ніньйо є теплою фазою кліматичного циклу ENSO. Під час цього явища поверхневі води в центральній і східній частині екваторіального Тихого океану стають теплішими за норму, а атмосфера відповідає зміною вітрів, температур і опадів.
За даними Всесвітньої метеорологічної організації, Ель-Ніньйо зазвичай виникає раз на два-сім років і триває близько дев’яти-дванадцяти місяців. Найпомітніший вплив на глобальну температуру часто проявляється на другий рік після розвитку явища.
«Потрібно готуватися до потенційно сильного Ель-Ніньйо, яке посилить посуху, сильні опади та ризик хвиль спеки на суходолі й в океані», заявила генеральна секретарка ВМО Селесте Сауло.
Попереднє Ель-Ніньйо 2023-2024 років увійшло до п’яти найсильніших за час спостережень і відіграло роль у рекордно теплому 2024 році. Новий цикл стартує з вищої кліматичної бази, тому навіть помірне явище може дати сильні наслідки для окремих регіонів.
Головний механізм простий: тепліший океан передає атмосфері більше енергії та вологи. У частині регіонів це підсилює зливи й паводки, в інших прискорює висихання ґрунтів і піднімає температуру повітря.
Для глобальної системи це означає не одну катастрофу, а набір одночасних ризиків:
ВМО прогнозує температури вище норми майже по всій планеті в червні-серпні 2026 року. Це не означає однакову погоду в кожній країні, але підвищує фон для теплового стресу, пожежної небезпеки й дефіциту води.
Кожне Ель-Ніньйо має власну конфігурацію. Водночас ВМО описує типові регіональні зсуви, які повторювалися в попередніх циклах і вже враховуються сезонними кліматичними центрами.
| Регіон | Типовий сигнал під час Ель-Ніньйо | Що під загрозою |
|---|---|---|
| Південна Америка | Сильні опади на півдні, сухіші умови на півночі | Повені, врожаї, інфраструктура |
| Центральна Америка і Кариби | Тепліше й сухіше | Водопостачання, агросектор, пожежі |
| Австралія та Індонезія | Дефіцит опадів і спека | Посухи, лісові пожежі, енергоспоживання |
| Південь США | Більше опадів у частині сезонів | Паводки, страхові збитки, транспорт |
| Україна та Європа | Переважно непрямий вплив через температуру й ринки | Ціни, агроекспорт, енергетика |
У тропіках Ель-Ніньйо також змінює умови для циклонів. Теплі води можуть підживлювати шторми в центральній і східній частині Тихого океану, але стримувати формування частини ураганів в Атлантичному басейні.
Прогноз для України не можна будувати як просту схему «Ель-Ніньйо дорівнює спека». Погоду в Україні ближче визначають Атлантика, Чорне море, середземноморські циклони, струминні течії та вторгнення арктичного повітря.
Ризик для України радше ланцюговий. Якщо Ель-Ніньйо посилить посухи в аграрних регіонах світу або зливи в країнах-експортерах, це може вплинути на ціни на зерно, олійні, каву, какао, рис і корми.
Другий канал — енергетичний. Хвилі спеки піднімають попит на кондиціонування, збільшують навантаження на мережі й ускладнюють роботу теплової та гідроенергетики в країнах, де бракує води для охолодження або генерації.
Третій канал — медичний. У матеріалах IFRC, OCHA та Climate Centre екстремальна спека описується як гуманітарний ризик, що навантажує лікарні, транспорт, міські служби й робочі місця просто неба.
Найімовірніші наслідки не виглядатимуть як один день рекордної температури. Вони можуть проявлятися через ціни, імпорт, графіки поставок і локальні теплові періоди влітку 2026 та у 2027 році.
Ель-Ніньйо часто впливає на глобальну температуру із затримкою. Тому кліматологи дивляться не лише на літо 2026 року, а й на 2027-й, коли тепловий імпульс може сильніше проявитися в середньорічних показниках.
Окремий п’ятирічний прогноз ВМО показує, що глобальна середня приземна температура у 2026-2030 роках очікується на рівні 1,3-1,9°C вище середнього показника 1850-1900 років. Імовірність того, що один із років до 2030-го перевищить рекордно теплий 2024-й, оцінюється у 86%.
Це не окремий прогноз погоди для конкретної країни. Це сигнал, що глобальне потепління зменшує запас безпеки для економіки, міст, агросектору й систем охорони здоров’я.
NOAA у діагностичних оглядах ENSO регулярно відстежує температуру поверхні океану, атмосферний тиск і пасати в екваторіальній частині Тихого океану. Саме ці показники визначають, чи перейде тепла фаза в повноцінне Ель-Ніньйо.
Екстремальна погода стає дорожчою не лише через температуру. Збитки зростають, коли спека збігається з дефіцитом води, пожежами, зупинками транспорту, перебоями електрики та перевантаженням лікарень.
ВМО називає сезонні прогнози й системи раннього попередження базовим інструментом для урядів, гуманітарних служб і секторів, чутливих до клімату. Йдеться не про загальну тривогу, а про конкретні рішення до піку сезону.
Для України практична користь таких прогнозів полягає в плануванні. Сезон 2026-2027 років може вимагати уважнішого моніторингу імпортних цін, стану посівів, літніх температур у містах і запасів води в громадах, де вразливість уже висока.
Найближчі оновлення ВМО та NOAA покажуть, наскільки швидко атмосфера й океан перейдуть у повноцінний режим Ель-Ніньйо. Ключовими місяцями стануть червень-серпень 2026 року, а періодом найбільшої уваги для світової температури стане кінець 2026-го і 2027 рік.
Головний висновок для України практичний: посухи та повені за кордоном можуть впливати на внутрішні ціни, логістику, енергетику й продовольчі ринки не слабше, ніж локальна погода. Ель-Ніньйо 2026 уже перейшло з кліматичної статистики в економічний фактор.
Читайте також на IZ: У Польщі затримали українця через вилов легендарного сома з варшавського озера.