
Кліматологи попереджають про можливе формування надпотужного Ель-Ніньйо — природного кліматичного явища, яке здатне різко змінити погодні умови в різних частинах світу. За силою його вже порівнюють із подією 1877–1878 років, коли масштабні посухи та голод призвели до загибелі понад 50 мільйонів людей, пише IZ, посилаючись на пише The Washington Post..
Ель-Ніньйо виникає через аномальне потепління поверхневих вод у центральній та східній частині Тихого океану. Це впливає на циркуляцію атмосфери й може спричиняти екстремальну спеку, дефіцит опадів, неврожаї та перебої з водопостачанням у багатьох регіонах.
За оцінками фахівців, температура океану під час нового епізоду може перевищити норму майже на 3°C. Такий показник свідчить про ризик формування так званого супер-Ель-Ніньйо — рідкісної та особливо потужної фази явища.
Ель-Ніньйо 1877–1878 років вважають одним із найруйнівніших кліматичних епізодів в історії людства. Тоді посухи охопили Індію, Китай, Бразилію та інші країни. Нестача води знищувала врожаї, спричиняла голод і поглиблювала соціально-економічні кризи.
Науковці називали ту подію однією з наймасштабніших екологічних катастроф, які переживало людство. За сучасними оцінками, повторення схожого сценарію сьогодні могло б поставити під загрозу сотні мільйонів людей, особливо в регіонах, залежних від стабільних сезонних дощів і врожаїв.
Доцентка Університету штату Вашингтон Діпті Сінгх зазначає, що самі посухи не завжди автоматично призводять до голоду. Вирішальне значення мають готовність держав, продовольчі резерви, логістика, міжнародна допомога та швидкість реагування.
За її словами, одночасні багаторічні посухи, подібні до тих, що спостерігалися у 1870-х роках, можуть повторитися. Водночас сучасний світ має значно більше інструментів для моніторингу й прогнозування кліматичних загроз.
Ситуацію ускладнює глобальне потепління. Атмосфера й океани зараз тепліші, ніж у XIX столітті, тому екстремальні погодні явища можуть мати інтенсивніші наслідки.
Серйозний розвиток систем кліматичного моніторингу почався після супер-Ель-Ніньйо 1982–1983 років, який завдав світовій економіці мільярдних збитків.
Після цього в Тихому океані розгорнули мережу спостережень. Сьогодні температуру води, напрямок вітру, атмосферний тиск та інші показники відстежують супутники, океанічні буї й тисячі приладів у режимі реального часу.
Сучасні кліматичні моделі дають змогу прогнозувати розвиток Ель-Ніньйо заздалегідь. Це допомагає країнам готуватися до можливих посух, коригувати аграрні плани, формувати запаси продовольства та планувати реагування на надзвичайні ситуації.
Найбільші ризики пов’язані з нестачею опадів, падінням урожайності та дефіцитом води. Потужний Ель-Ніньйо може вплинути на сільське господарство, ціни на продукти, енергетику й економічну стабільність у вразливих регіонах.
Експерти наголошують, що підвищений ризик посух становить загрозу для продовольчої, водної та економічної безпеки багатьох країн. Ключовими чинниками зменшення наслідків залишаються раннє попередження, міжнародна координація та швидке реагування на кліматичні зміни.
Читайте також: аномальна спека до +48 °C накриє Азію та Близький Схід: які регіони опиняться під ударом.