
Моджтаба Хаменеї став новим верховним лідером Ірану після рішення Асамблеї експертів, яка, за інформацією Iran International, обрала його під тиском Корпусу вартових ісламської революції. Його прихід до вершини іранської влади означає початок нового політичного етапу для країни після загибелі Алі Хаменеї, повідомляє IZ.

Моджтаба Хаменеї давно вважався одним із найімовірніших претендентів на верховну владу в Ірані. Після загибелі Алі Хаменеї його прізвище стало ключовим у дискусії про наступника. Водночас сама процедура залишається політично чутливою: іранська система передбачає, що нового верховного лідера має якнайшвидше визначити Асамблея експертів, тоді як до цього діє тимчасова керівна конструкція.
Моджтаба Хаменеї — син Алі Хаменеї, шиїтський клірик середнього рангу, який протягом багатьох років мав значний неформальний вплив усередині іранської системи. Його описують як фігуру, що працювала не на публіці, а в тіні — як посередника, “воротаря” і політичного координатора навколо офісу батька. Саме цей закулісний вплив і зробив його одним із найпомітніших представників внутрішнього кола влади.

Моджтаба Хаменеї народився у 1969 році в Мешхеді. Залежно від конкретної дати народження, зараз йому 56 років; у частині публікацій він також фігурує як 55-річний. У молодості він служив під час ірано-іракської війни, а згодом навчався в релігійних семінаріях у Кумі. Формальних державних посад він не обіймав, але впродовж останніх двох десятиліть поступово зміцнив позиції в політичних, безпекових і клерикальних колах.
Однією з головних підстав його впливу вважають тісні зв’язки з Корпусом вартових ісламської революції. Саме ці контакти дали йому додаткову вагу в системі, де силовий блок відіграє визначальну роль у стратегічних рішеннях. У нинішніх умовах це робить його не лише політично сильним кандидатом, а й компромісною фігурою для жорсткого крила іранського режиму.
Можливе просування Моджтаби Хаменеї до верховної посади викликає суперечки з двох причин. Перша — династичний характер такого переходу, який може виглядати як передача влади від батька до сина. Друга — питання релігійної легітимності. Він має ранг ходжат-оль-іслам, тобто стоїть нижче за аятолу, а його критики вважають, що цього недостатньо для посади верховного лідера. Також йому закидають відсутність виконавчого та адміністративного досвіду.

Моджтаба Хаменеї асоціюється з жорсткою внутрішньою лінією. Його ім’я неодноразово звучало в контексті посилення консервативного табору, підтримки антизахідного курсу та протидії реформістам, які виступали за м’якшу зовнішню політику й контакти із Заходом. Його також пов’язують із періодом жорсткого придушення протестів після виборів 2009 року та з посиленням тиску на опозиційні рухи.
Попри значний вплив, Моджтаба Хаменеї залишається непублічним політичним гравцем. Він рідко виступав відкрито, тому його прямих, широко відомих цитат щодо України, США чи Ізраїлю у відкритому доступі майже немає. Саме тому його позицію зазвичай оцінюють не за промовами, а за його політичними зв’язками, союзниками та роллю у внутрішньому балансі сил.
Прямих, широко підтверджених публічних висловлювань Моджтаби Хаменеї саме про Україну наразі не зафіксовано. У відкритому інформаційному полі він не сформував окремого публічного образу як спікер з українського питання. Через це будь-які твердження про його персональну позицію щодо України залишаються радше припущеннями, ніж підтвердженими фактами.
Хоча прямих публічних цитат Моджтаби Хаменеї про США та Ізраїль також небагато, його політичний профіль пов’язують із жорстколінійним крилом, яке виступало проти зближення із Заходом і підтримувало конфронтаційний курс. У практичному вимірі це означає, що його можливе посилення сприймається як сигнал збереження силового та антизахідного вектора в іранській політиці.
На тлі нинішньої війни питання безпеки нового іранського керівництва стало одним із центральних. Ізраїль уже заявив, що будь-який новий верховний лідер Ірану буде “ціллю для ліквідації”. Це означає, що в разі фактичного приходу Моджтаби Хаменеї до влади він автоматично опиниться в зоні прямого військово-політичного ризику.
Наразі головна інтрига полягає не лише в тому, чи справді Моджтаба Хаменеї вже затверджений, а й у тому, як саме буде оформлено цей перехід. Якщо його кандидатуру остаточно закріплять, Іран отримає одного з найвпливовіших, але водночас найменш публічних керівників у своїй сучасній історії — людину, яка роками працювала в тіні, а тепер може опинитися на вершині системи в момент найглибшої кризи.
Раніше повідомлялось про те, що мільйони іранців вийшли на вулиці після смерті Хаменеї.