Мобілізація з 1 червня: кого призиватимуть, хто має відстрочку і що буде з виїздом чоловіків

В Україні продовжують діяти воєнний стан і загальна мобілізація. Від 1 червня суттєвого перегляду правил призову не заплановано: мобілізації, як і раніше, підлягають військовозобов’язані чоловіки віком від 25 до 60 років, якщо вони придатні до служби та не мають законної відстрочки або бронювання, пише IZ, посилаючись на ТСН.

Водночас у червні очікуються зміни в цифрових сервісах для військовозобов’язаних. Міністерство оборони готує оновлення застосунку «Резерв+», а також працює над новим підходом до комплектування війська — з урахуванням професії, навичок і досвіду людини.

Що зміниться у мобілізації з 1 червня

З початку літа базові правила мобілізації залишаються чинними. Нових рішень, які б кардинально змінювали порядок призову, наразі не ухвалювали.

Мобілізація стосується чоловіків, які:

• перебувають на військовому обліку;
• мають статус військовозобов’язаних;
• визнані придатними до служби;
• не мають відстрочки;
• не заброньовані за підприємством, установою чи організацією.

У Міноборони водночас анонсують оновлення «Резерв+». Перші деталі нових функцій застосунку мають представити на початку червня.

Окремий напрям роботи — зміна логіки комплектування армії. Замість переважно масового оповіщення у відомстві планують більше орієнтуватися на конкретні потреби війська.

Йдеться про залучення фахівців, які потрібні Силам оборони за спеціальністю: медиків, водіїв, зв’язківців, ІТ-фахівців, технічних працівників та інших спеціалістів. Такий підхід передбачає, що пропозиція служби може краще відповідати освіті, професії або досвіду військовозобов’язаного.

Для цього важливими залишаються актуальні дані в «Резерв+», ТЦК та СП і державних реєстрах.

Кого не мобілізують влітку

Мобілізація не поширюється автоматично на всіх чоловіків призовного віку. Визначальними є статус людини, її вік, стан здоров’я, наявність відстрочки або бронювання.

Не можуть мобілізувати чоловіків до 25 років, які не проходили військову службу, не мають військової підготовки та не перебувають у запасі. Вони мають статус призовників і можуть вступити до війська добровільно, зокрема за контрактом для громадян віком 18–24 роки.

Виняток стосується чоловіків молодше 25 років, які вже служили або мають військову підготовку. У такому разі вони стають військовозобов’язаними й можуть бути мобілізовані до досягнення 25-річного віку.

Для більшості військовозобов’язаних граничний вік служби становить 60 років. Для вищого офіцерського складу він може бути продовжений до 65 років. Після 60 років служба також можлива добровільно — за контрактом.

Хто має право на відстрочку

Відстрочка є тимчасовим звільненням від мобілізації. Її можуть надати через сімейні обставини, навчання, роботу, стан здоров’я або інші підстави, передбачені законом.

Право на відстрочку мають, зокрема, чоловіки, які виховують трьох і більше неповнолітніх дітей, якщо не мають заборгованості зі сплати аліментів.

Також не підлягають мобілізації на час дії відстрочки:

• батьки, які самостійно виховують дитину;
• чоловіки, які доглядають дитину з інвалідністю;
• особи, які опікуються близькими родичами з інвалідністю I або II групи;
• чоловіки, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти під час захисту України;
• особи з інвалідністю I, II або III групи;
• студенти, які вперше здобувають вищий рівень освіти;
• докторанти та інтерни;
• педагоги й викладачі, які працюють щонайменше на 0,75 ставки;
• цивільні, які перебували в російському полоні.

Окремі правила діють для родин військовослужбовців. Відстрочка можлива, якщо один із подружжя проходить військову службу, а в сім’ї є неповнолітня дитина.

Винятки також передбачені для окремих категорій держслужбовців, суддів, народних депутатів, дипломатів і працівників органів військового управління.

Бронювання працівників критичних підприємств

Окрема підстава для тимчасового звільнення від мобілізації — бронювання.

Його можуть отримати працівники підприємств, установ і організацій, які мають критичне значення для держави. Насамперед ідеться про оборонну промисловість, медицину, енергетику, зв’язок, транспорт та інші сфери, необхідні для стабільної роботи країни під час війни.

Бронювання не є автоматичним. Воно оформлюється за визначеною процедурою і має підтверджуватися відповідними документами.

За яких хвороб можуть визнати непридатним до служби

Питання придатності до військової служби визначає військово-лікарська комісія. Перелік захворювань, які можуть бути підставою для непридатності, міститься в наказі Міністерства оборони №402.

До таких станів можуть належати:

• тяжкі психічні розлади;
• онкологічні захворювання з метастазами;
• серйозні хвороби серця, легень, нирок і нервової системи;
• важкі форми епілепсії;
• ампутації кінцівок;
• тяжкі ураження хребта;
• бронхіальна астма у складній формі;
• серцева недостатність;
• цукровий діабет;
• ВІЛ, СНІД, туберкульоз;
• тяжкі форми гепатиту.

Остаточне рішення ухвалює ВЛК. Комісія визначає, чи є людина повністю непридатною до служби, тимчасово непридатною або такою, що має пройти повторний огляд після лікування.

Кого можуть мобілізувати насамперед

Потреби в мобілізації визначає Генеральний штаб ЗСУ. Територіальні центри комплектування отримують завдання щодо кількості людей і військово-облікових спеціальностей, необхідних у конкретному регіоні.

Такі мобілізаційні плани не публікуються, оскільки належать до службової інформації.

На практиці пріоритет можуть надавати військовозобов’язаним, які:

• вже мають бойовий досвід;
• раніше проходили військову службу;
• мають дефіцитну професію або військово-облікову спеціальність;
• придатні до служби за станом здоров’я;
• не мають відстрочки чи бронювання.

Серед затребуваних напрямів — медична допомога, зв’язок, логістика, водійські спеціальності, технічне обслуговування, інженерні та ІТ-напрями.

До якого часу триватиме мобілізація

Воєнний стан і загальна мобілізація в Україні офіційно продовжені до 2 серпня 2026 року. Саме до цієї дати діють чинні мобілізаційні правила.

Від початку повномасштабної війни воєнний стан і мобілізацію продовжували неодноразово — зазвичай на 90 днів.

Скасування воєнного стану саме по собі не означає автоматичного звільнення всіх мобілізованих зі служби. Для демобілізації потрібне окреме рішення президента, яке має визначити порядок, строки та категорії військовослужбовців, яких звільнятимуть.

Наразі строк служби мобілізованих не має фіксованої дати завершення. Військові залишаються на службі до ухвалення офіційного рішення про демобілізацію.

Виїзд чоловіків за кордон з 1 червня

Правила виїзду військовозобов’язаних чоловіків за кордон з 1 червня залишаються в межах чинного мобілізаційного законодавства.

У червні також має запрацювати новий онлайн-сервіс Державної прикордонної служби. Через особистий кабінет українці зможуть перевіряти, чи є щодо них тимчасові обмеження на виїзд.

Сервіс відображатиме заборони, накладені судом або виконавчою службою. Це може стосуватися, зокрема, боргів за аліментами, штрафів або інших виконавчих проваджень.

Водночас обмеження, пов’язані з воєнним станом і правилами виїзду військовозобов’язаних чоловіків, у цьому сервісі не відображатимуться.

Для перетину кордону чоловікам віком від 23 до 60 років необхідно мати:

• закордонний паспорт;
• чинний військово-обліковий документ;
• актуальні дані в ТЦК та СП;
• підтвердження відстрочки або іншої законної підстави для виїзду.

Дані перевірятимуть через державні реєстри. Якщо інформація в документах, застосунку «Резерв+» або реєстрі «Оберіг» не збігатиметься, у перетині кордону можуть відмовити навіть за наявності формальних підстав для виїзду.

Читайте також про те, що заброньовані працівники можуть отримувати повістки: юристка пояснила, у яких випадках.