
Колорадський жук, який десятиліттями залишався одним із головних шкідників картоплі, у 2026 році став значно рідше траплятися на українських городах і полях. Фахівці наголошують, що комаха не зникла повністю, однак її чисельність у багатьох регіонах суттєво скоротилася, пише IZ.
Зменшення популяції пов’язують одразу з кількома чинниками: скороченням площ під картоплею у приватних господарствах, ретельнішою обробкою насаджень, несприятливою зимівлею та прохолодною погодою на початку сезону.
Директор Інституту картоплярства зазначив, що колорадський жук в Україні залишається, хоча цього року його чисельність помітно нижча за звичайну.
За словами фахівця, зниження популяції стало наслідком одночасного впливу трьох основних факторів. Перший із них — скорочення площ, на яких українці вирощують картоплю у приватному секторі.
Через менші обсяги посадок власники городів отримали можливість ретельніше доглядати за рослинами, своєчасно збирати жуків і личинок та застосовувати засоби захисту ще до масового поширення шкідника.
У результаті на багатьох ділянках вдалося не допустити перевищення порогу шкодочинності — рівня чисельності комах, за якого вони починають завдавати відчутних збитків урожаю.
Другим важливим чинником стали погодні умови під час зимівлі. Дорослі колорадські жуки зазвичай перечікують холодний період у ґрунті, зариваючись на достатню глибину.
Однак через перезволожений ґрунт і зимові опади частина комах могла залишитися ближче до поверхні. Під час зниження температури такі особини виявилися менш захищеними від морозів.
Фахівці припускають, що частина дорослих жуків, або імаго, вимерзла ще до початку весняної вегетації картоплі. Це зменшило кількість комах, які навесні могли вийти на поверхню та відкласти яйця.
Третім фактором став прохолодний початок вегетаційного періоду. Низькі температури сповільнили активність дорослих жуків, відкладання яєць і розвиток личинок.
За сприятливих погодних умов протягом сезону в Україні може з’являтися два або навіть три покоління колорадського жука. У 2026 році масового розмноження на початку сезону не відбулося.
Через затримку розвитку комах їхня чисельність не встигла досягти звичних для літа показників. У деяких господарствах жуки з’являлися поодиноко, а масового пошкодження картопляного бадилля не спостерігалося.
Скорочення кількості шкідника фермери помічали і влітку 2025 року. Найчастіше про це повідомляли аграрії з південних та центральних областей України.
Ентомологи пов’язували таку ситуацію насамперед з аномальною посухою. Високі температури та дефіцит вологи погіршили умови для розвитку личинок і розмноження дорослих особин.
В окремих районах півдня та центру колорадський жук майже перестав з’являтися на посадках. Водночас у західних і північних областях, де частіше йшли дощі та зберігалася помірна температура, чисельність шкідника залишалася приблизно на звичному рівні.
Фахівці наголошували, що регіональні відмінності свідчили не про повне зникнення виду, а про його реакцію на локальні погодні умови.
Науковці також звертають увагу на зміну технологій вирощування картоплі. У господарствах дедалі частіше використовують сучасні інсектициди, протруйники та комплексні схеми захисту рослин.
Такі засоби можуть діяти на шкідника ще на ранніх етапах його розвитку та зменшувати кількість личинок до того, як вони встигнуть пошкодити значну частину листя.
Окремі фахівці припускали, що на ситуацію могли впливати й нові сорти картоплі, які є менш привабливими або стійкішими до пошкодження комахами. Водночас твердження про масове вирощування в Україні генетично модифікованих сортів картоплі, які нібито не їсть колорадський жук, потребує окремого підтвердження офіційними даними.
Ще одним чинником є зменшення кількості приватних городів. Менші площі посадок скорочують кормову базу шкідника та ускладнюють його масове поширення між сусідніми ділянками.
Колорадський жук походить із Північної Америки, де його чисельність частково регулюють природні вороги. В Україні таких спеціалізованих хижаків небагато.
Одним із них є хижий клоп периллюс — Perillus bioculatus. Він живиться яйцями та личинками колорадського жука і може використовуватися для біологічного захисту рослин.
Свого часу периллюса намагалися акліматизувати в Україні. Клоп зміг прижитися, однак його популяція залишилася недостатньою для суттєвого впливу на загальну чисельність шкідника.
Для ефективного застосування біологічного методу необхідно масово вирощувати хижих клопів у лабораторних умовах, а потім випускати їх на поля. Такий процес потребує спеціального обладнання, постійного контролю та значних витрат.
Тому периллюс може знищувати окремі кладки яєць і личинок, але самостійно витіснити колорадського жука з українських полів не здатний.
Нинішнє зниження чисельності не означає, що шкідник зник остаточно. Колорадський жук здатний тривалий час перебувати у ґрунті та швидко відновлювати популяцію за сприятливих умов.
Тепла весна, помірна вологість і достатня кількість картопляних посадок можуть сприяти новому спалаху чисельності вже в наступному сезоні. Саме тому аграрії та власники городів продовжують оглядати рослини, перевіряти нижній бік листків і стежити за появою яєць та личинок.
Навіть за невеликої кількості дорослих жуків несвоєчасна обробка ділянки може призвести до швидкого поширення нового покоління шкідників.
Читайте також про те, коли викопувати часник в Україні у 2026 році: календар дат та ознаки дозрівання озимих і ярих сортів.