Казахстан відмовився виконувати рішення про стягнення з Газпрому $1,4 млрд на користь Нафтогазу

Міністерство юстиції Казахстану заявило, що не сприятиме примусовому стягненню з російського Газпрому близько $1,4 млрд за арбітражним рішенням у справі НАК Нафтогаз України. Про це повідомив міністр юстиції Казахстану Ерлан Сарсембаєв, коментуючи рішення суду Міжнародного фінансового центру Астана щодо визнання арбітражного рішення у спорі між Нафтогазом і Газпромом, пише IZ, посилаючись на Tengrinews.kz.

За словами міністра, судовий наказ був ухвалений без участі відповідача, тому не є остаточним і не набрав законної сили.

«Судовий наказ винесено в односторонньому порядку — без участі відповідача. Це не остаточне рішення: воно має повідомний характер і не набрало законної сили», — заявив Сарсембаєв.

Він зазначив, що Газпром має право у встановлений строк подати заяву про скасування такого рішення. Після цього справа може бути розглянута за участю обох сторін. Тому, за словами міністра, говорити про виконання рішення на цьому етапі передчасно.

Казахстан послався на відсутність юрисдикції МФЦА

Сарсембаєв також заявив, що Казахстан не буде використовуватися як майданчик для виконання рішень, які не мають правового зв’язку з його юрисдикцією.

У Міністерстві юстиції Казахстану наголосили, що у справі відсутні базові елементи юрисдикційного зв’язку з Міжнародним фінансовим центром Астана. Зокрема:

• Газпром не є учасником МФЦА;
• спірний правочин не укладався в межах МФЦА;
• спір не регулюється правом МФЦА;
• сторони не укладали угоду про передання питань визнання та виконання рішення до суду МФЦА.

У відомстві також послалися на Конституційний закон Казахстану «Про Міжнародний фінансовий центр Астана», який обмежує юрисдикцію суду МФЦА конкретними категоріями спорів.

Виконання арбітражних рішень регулюється процесуальним законодавством Казахстану

Міністр юстиції Казахстану окремо зазначив, що країна є учасником Нью-Йоркської конвенції 1958 року. Водночас, за його словами, виконання іноземних арбітражних рішень здійснюється відповідно до процесуальних норм держави, на території якої запитується примусове виконання.

У випадку Казахстану йдеться про Цивільний процесуальний кодекс. Сарсембаєв послався на статтю 503, яка визначає, куди має подаватися заява про примусове виконання.

За його словами, таку заяву подають до суду за місцем розгляду спору, місцезнаходженням органу юридичної особи або, якщо воно невідоме, за місцезнаходженням майна боржника.

Міністр підкреслив, що місцезнаходження Газпрому відоме, і назвав це важливим процесуальним орієнтиром.

Нафтогаз раніше повідомив про дозвіл на стягнення

Раніше голова правління НАК Нафтогаз України Сергій Корецький заявив, що 21 травня 2026 року суд у Казахстані дозволив примусове стягнення з Газпрому $1,4 млрд на користь української компанії.

Корецький назвав це першим публічним іноземним судовим рішенням, яке дозволяє примусове виконання арбітражного рішення в окремій юрисдикції.

Спір між Нафтогазом і Газпромом пов’язаний із контрактними зобов’язаннями за принципом take or pay. За даними української компанії, з травня 2022 року Газпром припинив оплату за відповідними зобов’язаннями.

У червні 2025 року група Нафтогаз направила Газпрому платіжну вимогу на $1,37 млрд відповідно до остаточного рішення міжнародного арбітражу в Цюріху, отриманого 20 червня 2025 року.

Сума включає основний борг за послуги з організації транзиту газу за угодою 2019 року, штрафні санкції та компенсацію юридичних витрат Нафтогазу.

Окремо Нафтогаз продовжує процедури примусового виконання іншого арбітражного рішення — щодо стягнення з Росії $5 млрд компенсації за експропріацію активів компанії в Криму у 2014 році.

Читайте також про те, що Путін підписав закон про застосування армії РФ за кордоном: в ISW назвали ризики.