Чому важливо довіряти: можливість бути чесними та навчитися на власних помилках

Довіра — це та сама валюта, що відкриває двері в серце взаємодії між людьми. Але чому ж ми так часто ставимо під сумнів її цінність? Як повідомляє NewDay з посиланням на Psychology Today, довіра має два обличчя: з одного боку вона дає можливість для співпраці, з іншого — може призвести до зради. І ось саме в цьому подвійстві, за словами дослідників, прихована найцікавіша частина довіри. Вона дозволяє не тільки дізнатися більше про інших, але й навчити нас важливому — як працює наше власне сприйняття. Якщо ви вирішуєте довіритися комусь, то рано чи пізно отримаєте відповідь, який підтвердить чи спростує вашу довіру. Але що відбувається, коли ми не довіряємо? У такому випадку ми ніколи не дізнаємося, чи були б ми праві, чи помилилися.

Довіряти — це все одно, що робити ставку. Два можливі варіанти: або ми отримуємо те, що очікували, або на нас чекає розчарування. І навіть у разі зради ми все одно вчимося. Проте, коли ми обираємо шлях недовіри, ми відмовляємося від цієї можливості. Ми не дізнаємось, чи було наше припущення правильним, чи це просто помилка. І це, в свою чергу, обмежує наше розуміння навколишнього світу. Але є й інша, менш очевидна сторона недовіри. Виявляється, саме недовіра може спровокувати ту саму поведінку, якої ми так боїмося. Якщо керівник не довіряє своїм працівникам і постійно контролює їх, це лише веде до зниження ініціативи з боку співробітників, що лише підтверджує помилковість переконання про їхню ненадійність.

Згідно з дослідженням, люди, які довіряють іншим, здатні більш точно оцінювати рівень довіри в певній групі. Це дозволяє їм коригувати свої уявлення і точніше реагувати на ситуацію. Водночас ті, хто не довіряє, часто помиляються в своїх оцінках і, як результат, недооцінюють людей навколо себе. Це створює замкнуте коло, де недовіра лише підтверджує себе, а зворотного ефекту навчання немає. Більше того, невміння довіряти своїм співробітникам може мати для організацій важкі наслідки: високий рівень плинності кадрів, низьку залученість працівників та відсутність психологічної безпеки, що стримує інновації та ризиковані кроки. Таке середовище, в якому кожен зосереджений на захисті себе, не надає можливості для справжньої співпраці та розвитку.

Але чи завжди ми повинні чекати, поки хтось заслужить нашу довіру? Багато експертів погоджуються, що іноді набагато корисніше довіряти першими. Цей підхід дозволяє швидше дізнатися, хто виявляється вартий довіри, а хто — ні. І навіть якщо ми помиляємося, ми вчимося на власних помилках. Довіряти — це не наївність, це активний вибір, який дозволяє рухатися вперед і створювати більш ефективні взаємодії. Якщо ж хтось зрадить нашу довіру, ми зможемо швидко припинити це співробітництво і уникнути більших втрат. Ось чому важливо пам’ятати: не завжди варто чекати на доказ. Іноді краще зробити крок першими.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, чому насправді потрібні інші цінності у керівництві.