Чому Україна більше не святкує День перемоги 9 травня: новий сенс пам’яті про Другу світову війну

9 травня десятиліттями залишалося однією з найбільш упізнаваних дат у радянському та пострадянському календарі. Для багатьох людей воно асоціювалося з перемогою над нацизмом, ветеранами, військовими парадами, червоними прапорами, георгіївськими стрічками та гучними офіційними промовами. Проте в сучасній Україні ставлення до цієї дати суттєво змінилося, пише IZ, посилаюxись на РБК-Україна.

Сьогодні Україна не відмовляється від пам’яті про Другу світову війну і не применшує подвиг мільйонів людей, які боролися проти нацизму. Навпаки — українське суспільство намагається говорити про війну чесніше, ширше й без радянських міфів. Саме тому 9 травня більше не сприймається як день гучного святкування у старому форматі.

Головний акцент змістився:
з тріумфу — на пам’ять, з імперського пафосу — на людську трагедію, з радянського міфу — на європейське осмислення історії.

Що змінилося: 8 травня і 9 травня в Україні

У сучасній Україні ключовою датою вшанування перемоги над нацизмом є 8 травня. Саме цього дня відзначають День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років.

Ця дата наближує Україну до європейської традиції. У більшості країн Європи саме 8 травня вшановують завершення війни на європейському континенті, згадують жертв нацизму, військових, цивільних, депортованих, полонених, остарбайтерів і всіх, чиї життя зламала Друга світова.

А 9 травня в Україні тепер є Днем Європи. Це символічна зміна: Україна відходить від радянської моделі пам’яті й підкреслює свою належність до європейського політичного, культурного та історичного простору.

Чому саме 9 травня стало проблемною датою

На перший погляд може здатися, що різниця між 8 і 9 травня не така вже й важлива. Однак у цьому питанні йдеться не лише про календар. Йдеться про сенси.

У радянській традиції 9 травня поступово перетворилося не просто на день пам’яті про загиблих, а на масштабний державний культ. Особливо активно цей культ почала використовувати сучасна Росія.

У російському виконанні 9 травня стало днем:

• військових парадів;
• демонстрації зброї;
• імперської ностальгії;
• пропагандистських гасел;
• виправдання агресивної політики;
• нав’язування міфу про “велику державу-переможницю”.

Саме тому в Україні дедалі частіше говорять не про “свято перемоги”, а про день пам’яті. Адже Друга світова війна була не лише перемогою, а й колосальною трагедією.

Український досвід Другої світової: не лише радянська історія

Одна з причин переосмислення 9 травня — бажання повернути Україні власний голос в історії Другої світової війни.

Радянська історіографія часто подавала війну так, ніби українці були лише частиною “єдиного радянського народу”. Але реальність значно складніша.

Українці воювали в різних арміях і пережили різні форми насильства. Українські землі були одним із головних театрів бойових дій. Міста й села зазнали окупації, масових розстрілів, депортацій, Голокосту, примусової праці, голоду, руйнувань і репресій.

Для України Друга світова — це не лише історія фронтової перемоги. Це також історія:

окупації, втрат, знищених родин, спалених сіл, примусового вивезення людей, боротьби за виживання та складного вибору в умовах двох тоталітарних режимів.

Саме тому сучасна українська культура пам’яті намагається бути не парадною, а людяною.

Чому Україна відмовляється від радянських символів 9 травня

Радянські символи, які довго супроводжували 9 травня, сьогодні в Україні сприймаються зовсім інакше. Червоні прапори, радянська військова риторика, георгіївські стрічки та гасла на кшталт “можем повторить” стали не просто елементами минулого. Вони перетворилися на знаки російської політичної пропаганди.

Особливо після початку російської агресії проти України ці символи набули небезпечного змісту. Те, що колись подавалося як пам’ять про перемогу над нацизмом, Росія почала використовувати для виправдання нової війни, окупації чужих територій і ненависті до українців.

Тому відмова від старого формату 9 травня — це не відмова від ветеранів і не забуття історії. Це відмова від мілітаризованого культу, який Росія перетворила на інструмент імперської політики.

8 травня: пам’ять замість параду

Український підхід до 8 травня значно стриманіший і глибший. У центрі цієї дати — не демонстрація сили, а вшанування людей.

Це день, коли доречно згадувати не лише солдатів, а й цивільних. Не лише переможців, а й жертв. Не лише героїзм, а й біль. Не лише завершення війни, а й страшну ціну, яку заплатили народи Європи, зокрема українці.

У цьому сенсі 8 травня ближче до фрази:

“Ніколи знову”

А не до агресивного гасла:

“Можем повторить”

Ця різниця принципова. Перша формула закликає до миру, пам’яті та відповідальності. Друга — до повторення насильства.

9 травня як День Європи: що це означає для України

Перенесення акценту з радянського “Дня перемоги” на День Європи має не лише історичне, а й політичне значення.

Для України Європа — це не просто географія. Це вибір цивілізаційного напрямку. Це цінності свободи, демократії, людської гідності, прав людини та поваги до державного суверенітету.

9 травня як День Європи підкреслює, що Україна бачить своє майбутнє не в пострадянському просторі, а в європейській спільноті. Особливо символічно це звучить під час сучасної російсько-української війни, коли Україна фактично захищає не лише власну незалежність, а й європейську систему безпеки.

Чи означає це, що Україна забула про перемогу над нацизмом?

Ні. Це один із найпоширеніших міфів.

Україна не забула про перемогу над нацизмом. Українці пам’ятають, що мільйони людей з українських земель були залучені до боротьби проти нацистської Німеччини. Україна пам’ятає про загиблих, поранених, полонених, жертв Голокосту, остарбайтерів, дітей війни та всіх, хто пережив окупацію.

Але сучасна Україна відмовляється від спрощеної радянської формули, у якій складна історія війни перетворювалася на зручний міф про “велику перемогу” без права на критичне осмислення.

Пам’ятати — не означає повторювати радянські ритуали.
Вшановувати — не означає проводити паради.
Поважати ветеранів — не означає приймати російську пропаганду.

Чому ця зміна важлива саме зараз

Питання 9 травня стало особливо гострим після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Російська влада активно використовує образ Другої світової війни для маніпуляцій. Вона називає агресію “боротьбою з нацизмом”, хоча сама веде загарбницьку війну, руйнує міста, вбиває цивільних і заперечує право України на існування.

У такій ситуації Україна не може залишатися в символічному полі, яке контролює агресор. Саме тому переосмислення 9 травня стало частиною ширшого процесу деколонізації, дерусифікації та повернення власної історичної пам’яті.

Це не просто зміна дати в календарі. Це зміна оптики.

Україна більше не хоче дивитися на Другу світову очима Москви. Україна говорить про цю війну власним голосом.

Пам’ять про війну без культу війни

Головна відмінність нового підходу полягає в тому, що Україна прагне пам’ятати війну без її прославлення.

Війна — це не романтичний міф. Це смерть, руйнування, страх, окупація, голод, депортації, сирітство й травми, які залишаються на покоління. Тому культура пам’яті має бути обережною, чесною та людяною.

Саме тому замість гучного “святкування” дедалі частіше використовують слова:

• вшанування;
• пам’ять;
• скорбота;
• перемога над нацизмом;
• відповідальність;
• історична правда;
• “ніколи знову”.

Це не применшує значення перемоги. Навпаки — робить її осмисленою.

Чому в Україні не святкують 9 травня у старому форматі

Україна не відмовилася від історії Другої світової війни. Вона відмовилася від радянського способу говорити про цю історію.

Сьогодні 8 травня — це день пам’яті та перемоги над нацизмом. А 9 травня — День Європи, символ європейського вибору України та її відходу від радянсько-російського історичного наративу.

Причина проста: Україна прагне пам’ятати війну не як імперський тріумф, а як трагедію людства і застереження для майбутнього.

Бо справжня пам’ять — це не парад і не гасла.
Справжня пам’ять — це повага до загиблих, чесність перед історією та готовність захищати свободу сьогодні.

Читайте також про те, коли День матері 2026: якого числа святкують в Україні та світі, історія свята, традиції та що подарувати.