Ісландія задумалася про оборону і вступ до ЄС через політику США

Ісландія розглядає можливість посилення власної обороноздатності та відновлення переговорів щодо вступу до Європейського Союзу. Причиною цього стали дії нової адміністрації США на чолі з Дональдом Трампом, що посилюють антагонізм між Вашингтоном і Європою, пише IZ.com.ua посилаючись на The Wall Street Journal.

Ісландія, яка є однією із країн-засновниць НАТО, не має власних постійних збройних сил і залишається поза межами ЄС. Протягом десятиліть острівна держава зберігала нейтралітет і використовувалася НАТО як стратегічна база для спостереження за радянськими військово-морськими пересуваннями під час холодної війни.

Сьогодні геополітичне значення Ісландії зростає через зміну клімату, яка відкриває нові водні шляхи в арктичному регіоні. Водночас країна відчуває посилення напруги через дії США і зростання активності на півночі.

Після погіршення відносин із Росією у 2014 році США ініціювали відновлення операцій на авіабазі Кефлавік біля Рейк’явіка. Ісландія підтримала це рішення і почала інвестувати в оборонну інфраструктуру. Американські літаки для виявлення підводних човнів регулярно патрулюють навколишні води, а винищувачі НАТО здійснюють чергування на авіабазі.

Попри менший розмір населення порівняно з Вайомінгом, Ісландія зберігає унікальний статус серед країн Північної Європи. Інші держави регіону, що межують із Росією або розташовані через Балтійське море, нарощують оборонні спроможності, тоді як Ісландія прокладає власний шлях, розглядаючи водночас можливість більш тісної інтеграції з Європейським Союзом.

Також читайте про те, що в США масові протести, американці виступили проти політики Трампа.