Індустріалка - новини Запоріжжя

Запоріжжя
Жителька окупованого міста Запорізької області: Як вип’ють, то починають палити з автоматів
Поделиться

Жителька райцентру Пологи зі сльозами згадує життя в окупованому місті

Більше місяця тому Альона з 13-річною дочкою Юлею, сином Андрієм та невісткою Дариною переїхали з окупованих Поліг до Запоріжжя. Тепер їх у родині вже п’ятеро — 14 травня Дарина у пологовому будинку №4 народила Дмитрика. Хлопчик — справжній богатир: вагою під 4 кілограми, зріст -57 см.

Пологи

Життя в Пологах з початком війни жінка згадує як жахливий сон.

— Там гуманітарна катастрофа, — каже Альона. — Люди намагаються вижити. Українську гуманітарку не пропускають. Оплати картками нема. Грошей у людей немає. Діляться тим, що у кого є.

Створюють у соцмережах групи, у яких інформують, де що можна купити. У кого є можливість — намагається їхати в сторону Бердянська, Токмака за продуктами. Людей жалко.

Альона

Міста майже немає. Все розбито, зруйновано в результаті обстрілів. Найбільше страждають райони “Червона вулиця”, “Аврора”, сильно обстріляли МЕЗ. Кожного дня не знали, куди прилетить. Останні три тижні перед від’їздом спали вдягнені. Недавно, вже коли виїхали, прилетіла ракета, жінці голову знесло. Я тих людей знаю.

Вони на базі стояли, від нас метрів 300. Дві хати, город — і база.

Одного разу гатили з артилерії з пів-другої ночі до четвертої ранку. Дім трясеться, вікна дрижчать, квіти підскакують. Дочка підскакує. Вона у мене з інвалідністю, ДЦП. Пересувається тільки з моєю допомогою. А я не можу її винести у підвал до сусідів, у нас свого не було.

А як вип’ють, виходять на вулицю і давай гатити з автоматів. Усі ховаються. Ми навіть у двір боялися вийти. Раз йшла відро винести, а як шуроне! Мене так оглушило, що години дві в ушах стояло від вибухів.

Ходили вони і по будинкам. Вибирали гарні, виламували двері і вселялися. Кажуть, зараз їм заборонили мародерство та вселятися в будинки.

Не дивлячись на постійні обстріли, а також на вагітність Дарини, сім’я Альони все ж з міста довго не виїжджала.

— Народжувати думали в Оріхові, — розповідає жінка. — Подзвонили нашому гінекологу, вона й каже: “Який Оріхів? Їжджайте на Запоріжжя, а то й далі.” Ну шо? Бігом за 3 дні зібрались, з сином на машину і поїхали.

У Запоріжжі вся родина живе в одній квартирі, яку знайшли через знайомих. Оплачують тільки комунальні послуги. Отримали хорошу гуманітарну допомогу, запоріжці дали безкоштовно кроватку, коляску.

В Центр надання адміністративних послуг, де ми випадково зустрілися, Альона прийшла вияснити, як оформити допомогу при народженні та як її отримати. В Пологах її невістка не отримувала виплати.

Пологівці потихеньку звикають до життя у чужому місті.

Альона

— У Запоріжжі нам дико, що у магазинах все є, — каже жінка і плаче. — Нашим людям у Пологи хоча б трохи того, що тут є. Я була б щаслива. Додому хочеться страшенно! Така депресія — там квіти ростуть, розквітають. А мене там нема.

Фото Олександра Прилепи

 Читайте наші новини на сайті zprz.city


Комментарии читателей