Индустриалка - новости Запорожья

Запорожье, Фоторепортаж
За головы миротворцев из Запорожья обещали по 50 тысяч долларов
Поделиться

Военнослужащие запорожской 55 артбригады «Запорізька Січ» вспоминают свою службу в «горячих точках»

Сегодня отмечается Международный день миротворцев ООН. В свое время в составе миротворческих миссий выполняли поставленные задачи и военнослужащие 55 ОАБр «Запорізька Січ».

миротворцы

На странице бригады в соцсети опубликованы воспоминания трех военных. Они служили в Демократической Республике Конго, Сьерра-Леоне и Косово.

В Конго война идет постоянно

Сильченко медаль

Подполковник Вячеслав Сильченко:

«Минулого року я став до складу восьмої ротації 18-го окремого вертолітного загону у Демократичній Республіці Конго. П`ять разів складав фізичну підготовку – біг 100 м, біг 1000 м, підтягування. Перед вильотом в обов`язковому порядку зробили сім щеплень. У вертолітному загоні був начальником логістики: організовував тилове забезпечення польотів. Перебував у східній провінції країни (місті Гома), а також у Кананзі, Букаву.

Основна маса контингенту ООН в тій країні – піхота з Уругваю, Гватемали, Індія, Пакистан. Україна та Південно-Африканська республіка займаються авіацією, технічним та логістичним забезпеченням.

Серед дійсно страшних моментів – коли нас обстріляли над Букаву. Війна там йде постійно. Країна дуже багата на поклади золота, діамантів, цінних корисних копалин, тому країни-сусіди ДР Конго, які на словах закликають до урегулювання конфлікту, насправді постійно «підкидують дрова у це багаття». У країні постійно діють 28 терористичних організацій, тому зброєю в Конго володіє усе населення – навіть жінки та діти.

Пробув я в Африці сім місяців. Скажу чесно: відповідати за тилове забезпечення окремого загону у порівнянні з бойовою бригадою – все одно що перебувати на літніх канікулах у дитячому таборі».

Сильченко миротворцы

В Ираке за голову миротворцев давали 50000 долларов

Майор Роман Ткач: «У 2004-2005 роках займався артилерійською розвідкою у складі миротворчого контингенту ООН в Іраку. Ми проходили окрему підготовку в Україні й летіли окремим бортом до цієї «гарячої точки».

На місці займались виявленням ворожих мінометів, службою на блокпостах, конвоюванням. З місцевими не «пересікались»: коли за твою голову дають 50 тисяч доларів при зарплаті у цій країні у три долари, то якось складно контактувати з місцевим населенням))».

 

За бриллианты шла кровавая бойня

Старший прапорщик Сергей Лютый:

«Перебував у Сьєрра-Леоне з 2001 по 2002 рік. Потрапити до команди було доволі легко – здача нормативів з фізо, знання англійської мови та військової техніки, оскільки в Африці ми займались її ремонтом.

Ремонт техніки та евакуація мирного населення, біженців – це були наші основні завдання. За поклади діамантів у цій африканській країні йшла дуже кривава бійня.

Як командир ремонтного відділення служив за графіком: 10 діб на базі – 10 діб на виїзді. Агресії з боку місцевого населення не відчувалось. Були певні побоювання з приводу різних тропічних хвороб, але, на щастя, все обійшлось».

 

В Косово занимались зачисткой местности

Старший прапорщик Петро Вахутинский:

«Ми були одними з перших миротворців у Косово. Третя рота спецпризначення зі складу внутрішніх військ МВС України, вересень 2000-го – травень 2001-го. Фізичний відбір був сильним, але багато хто з контрактників сам «зрізався», щоб не потрапити на Балкани: були поширені чутки, що там відрізають голови миротворцям та роблять інші звірства.

У Косово займались зачисткою місцевості (виявляли схрони зі зброєю та боєприпасами), стояли на блокпостах, займались інженерним забезпеченням. Конфлікт там проріс на міжнаціонально-релігійних суперечностях: лише присутність миротворців між сусідними селами, одне з яких сповідує іслам, а інше – православне християнство, хоч якось знижувало цей градус. Пам`ятаю напад місцевих на «станцію» (поліцейський відділок): закидували «коктейлями Молотова», у всіх кинджали в руках, — як наслідок згоріло десять службових «тойот», були й вбиті. Нам же застосовувати зброю заборонялось. Основна ж складність – постійне перебування на базі: виходили за її межі тільки щоб додому зателефонувати».

миротворцы

Читайте также: Легендарная запорожская бригада вернулась домой

Источник:  страница 55 ОАБр «Запорізька Січ» ( фото — из архивов героев публикации)



Комментарии читателей