Индустриалка - новости Запорожья

Запорожье, Культура
Юрий Андрухович раскрыл тайну нового романа и рассказал о музыкальных проектах
Поделиться

Новый роман Юрия Андруховича выйдет уже в этом году

Во время масштабного ArtForum Запорожье посетил известный писатель, культурный деятель, один из основателей литературного явления «станиславский феномен» Юрий Андрухович. Он принял участие в панельной дискусии о влиянии культуры на общество, а также провел пресс-конференцию.

«Радіо ніч»

Последняя книга Юрия Андруховича «Коханці юстиції»  вышла еще в 2017 году. Писатель рассказал, что читателям, которым не терпится прочитать  его новое произведение, в этом году повезет. Сообщил, что недавно закончил писать новый роман.  Он будет называться  «Радіо ніч».  Хотя изначально название было другим. 

— Коли ще не було роману, вже була назва — «Радіо смуток».  Так називається  приватна радіостанція, на якій працює одна людина. «Радіо смуток», можливо, навіть краще звучить, але молодий письменник Сергій Мартинюк встиг видати свій роман «Капітан смуток» . І щоб цих смутків у сучасній українській літературі було не забагато  і, оскільки, радіостанція працює протягом ночі, — змінили назву, —  говорит Юрий Ардрухович. — Ведучий виходить в ефір  о 00:00 годин.   Він проводить 8 годин перед мікрофоном в  ніч з 12 на 13 грудня.  Його слухють на всій земній кулі і він  рухається разом з часовими поясами. На восьму ранку всюди вже 13 грудня. 

Юрий Андрухович открыл секрет, что договорился с издательством, чтобы его роман «Радіо ніч» был издан 13 декабря. 

 Юрий Андрухович раскрыл тайну нового романа и рассказал о музыкальных проектах

Юрий Андрухович рассказал, что пока отдал  книгу первому читателю — другу Александру Бойченко. Говорит, что без этого ритуала, —  обойтись невозможно.

—  Все, що зміг,  я  вже  зробив для роману. А тепер передав своєму першому читачеві, який зараз робить  стилістичне і мовне редагування. Я вважаю, що  обов’язково кожному з авторів:  всім геніям і не геніям  потрібен перший читач, перший редактор. Він побачить те, що автор вже не може бачити, бо знаходиться в середині тексту. 

Музыка и литература

Юрий Андрухович рассказал, что его, как и всех украинцев, пандемия коронавируса застала врасплох. Весной он вместе с польской экспериментально-инструментальной группой «Karbido» готовил совместный проект.

Творческое сотрудничество писателя и группы началось еще в 2005 году. За это время они успели выпустить несколько альбомов, сыграть совместные концерты.

В этом году концертная программа, по словам Юрия Андруховича, была особенной, приуроченной к его 60-летию. Писатель отметил день рождения 13 марта.

— Ми готували у Польщі великий концерт,  хотіли зробити таку програму з усіх наших попередніх альбомів. Цей концерт скасували за два дні. Я декілька днів ще був в Вроцлаві. Ми вирішили скористатися тим, що ми разом і у нас є зала для репетицій.  Почали працювати над наступним альбомом, за два дні зробили чорнові версії трьох композицій. Потім розїхалися. Альбом буде називатися «Q», він пов’язаний з романом «Коханці Юстиції».  Потім під час карантину створював тексти для наступних композицій. За першої ж нагоди ми продовжимо цю роботу. Маю надію, що створимо цей альбом.

— По вашему мнению, почему необходимо  сочетание литературы и музыки? 

— Воно на мій погляд, поєднання музики і літератури дуже потрібне та корисне. Зокрема, ще й тому, що повертає поетичне, літературне слово до своїх витоків — до звучання.  Перші поети були водначас завжди музикантами, — отмечаетю Юрий Андрухович. 

А вот  совместный альбом Юрия Андруховича и группы «Сон Совы» успел выйти весной этого года на виниловых пластинках и в интернете. Он даже стал одним из самых скачиваемых альбомов.

 Юрий Андрухович раскрыл тайну нового романа и рассказал о музыкальных проектах

-Как возник ваш проект с группой «Сон Совы»? 

-Мені написала організаторка їхніх концертів та запропонувала співпрацю. У них проходили концерти на терасі київської  багатоповерхівки.  Відомі діячі культури читали тексти, а вони — грали  музику.  В мене є вже багатий досвід виступів з різними музикантами, в тому числі з польськими. А   з ними я потрапив  у ситуацію, що у нас не було жодної репетиції. Я надіслав їм тексти завчасно, — рассказывает Юрий Андрухович. — З музикантами, якими було  потрібно майже дві години відстояти на сцені, я познайомився   буквально  під час саундтреку перед концертом. У нас була домовленість, що вони тексти чудово знають, у них є продумані рішення, тобто,  вони слухають мене і йдуть за мною. Це було для мене комфортно, їм теж. Цей концерт був дуже успішний. Я подумав для себе, що можливо ми з ними запишемо колись альбом. Коли вийшов мій найостанніший на сьогодні роман «Коханці юстиції», у нас відбувався черговий фестиваль «Порто Франко». Я подумав, що є сенс зробити презентацію нового роману не в звичній, банальній формі,  а у формі концерту. Я попросив їх створити музику до цього роману. Фронтмен гурту Кирило Цуканов одразу обіграв цю фразу «Музика до і після роману». Мені це дуже сподобалось. Так ми записали альбом «Коханці Ю». Як і багатьом іншим артистам ця цьогорічна пандемія перебила багато прекрасних планів.

-Какими должны быть музыканты, чтобы вам было комфортно с ними работать? 

— Мені щастить із музикантами, яких я зустрічаю. Я зустрічаю надзвичайно вдумливих літературоцентричних музикантів. Це не обов’язкова норма для видатного чи просто музиканта, — читати книжки та розуміти написаний текст. Музика настільки самодостатня, що можна обійтися без цього. Але я б швидше не міг працювати з такими музикантами.  Мені потрібно, щоб те, що в мене написано, — вони прочитали,  полюбили,  знайшли себе в цьому і знайшли музику до та після. Тому цей проект нам вдався. Я дуже задоволений з цієї роботи. Вже хочеться виконувати її наживо перед живими людьми, зі сцени, —  делится Юрий Андрухович. 

Музыка, как средство от карантинной хандры

Писатель рассказал, что пережить период строгого карантина ему помогла музыка. А все началось с того, что он попросил друзей подарить ему на день рождения — виниловый проигрыватель.

-Це мені страшенно допомогло переживити найважчі тижні карантину. Це був ніби звуковий карнавал. З’явилося багато вільного часу.  Але не можливо весь час лише писати, читати. Треба ще чимось  заповнювати сидіння в чотирьох стінах.  Я згадав, що на горищі над моєю квартирою десь повинна бути моя колекція вінілових дисків з 70-х років. Я надягнув всі ці маски, захисний костюм, рукавиці і поліз у ті паутини та звалища, — рассказівает Юрий Андрухович. — Це була  така неймовіра радість знайти  кілька тих  напівзгнилих коробок. В них була вся колекція платівок, які я колись ще  студентом скуповував у Львові. Особливо класичну старовинну музику, рок-музику. За моїми підрахунками там близько 500 дисків. Але виявилося, що вони чудово звучать. Я не торкався їх понад 30 років, а  вони —  зазвучали.  Це дуже допомогло під час карантину.  

Напомним, ранее «Индустриалка»,  писала о том, что Сергей Жадан презентовал на АртФоруме свой сборник «Список кораблів» и рассказал о творческих планах.

Читайте также: Ирен Роздобудько рассказала запорожцам о счастливой семейной жизни

 


Комментарии читателей