Індустріалка - новини Запоріжжя

Запоріжжя, Культура, Фоторепортаж
У запорізькому театрі підготували прем'єру вистави про те, що не можна відкладати життя на потім
Поделиться

У театрі Магара підготували красиву прем’єру

«Тіні забутих предків» по мотивах однойменної повісті українського письменника Михайла Коцюбинського — перша вистава, поставлена у театрі імені Магара режисером-постановником Романом Козаком, що працює тут з січня. До цього  ставив у «Магара» концерти й патриотичні кліпи.

Тіні забутих предків

У театрі відбулася здача прем’єри «Тіні забутих предків», на якій побувала й «Індустріалка». Вийшло дуже красиво й поетично. Вистава передає колорит легенд Західної України. Хоча костюми й декорація поки взяті з інших спектаклів — на нові під час війни, звісно, немає грошей.

Тіні забутих предків

Нагадаємо, що повість «Тіні забутих предків» Михайло Коцюбинський написав під враженням його перебування на Гуцульщині в 1911 році. Письменний яскраво передав гуцульський побут і життя з елементами фольклору.

Тіні забутих предків

Можна сказати, що «Тіні забутих предків» —  це історія кохання гуцульських Ромео та Джульєтти — Івана й Марічки з родів, що ворогують, трагічно завершується для обох. (Їх грають Богдан Кумунджиєв і Анна Акішина, а в іншому складі — Костянтин Шадрін і Ольга Грищенко). Іван змушений піти на заробітки, а Марічка гине у річці.

Тіні забутих предків

Іванові не вдається забути кохану. Не допомагає примусове одруження з красунею Палагною… Тільки перед смертю Іван знову відчує себе щасливим, побачивши в маренні Марічку, що стала русалкою.

Тіні забутих предків

«Тяжкий момент — коли в Івана було марення»

А чи було в житті його таке божевільне кохання? Поцікавилася «Індустріалка» у виконавця ролі Івана Богдана Кумунджієва.

Тіні забутих предків

— Прямо такого, з «прибабасами», не було, — сміється Богдан. — А зараз кохання є.

— Чим вам близький ваш герой?

-Такий час, який ми зараз переживаємо, теж дав якусь емоцію. Коли все в собі, то тяжко з цим жити. А коли ти виходиш не сцену, то можна все виплеснути.

— Чи важко далася роль?

— Були тяжкі моменти — зокрема, фінал, коли в Івана було марення. Але коли все йде в кайф, тобі кожного дня хочеться буди кращим. Коли тобі подобається, то ти не бачиш складнощів, тобі хочеться робити, поки не вдасться.

«Треба поспішати жити сьогодні, бо завтрашнього дня може й не бути»

Тіні забутих предків

Чому вибрав для постановки у досить складний час не комедію, а досить сумну виставку, Роман Козак відповідає «Індустріальці»:

-Як співається у фінальній пісні: «То воно було, так і буде, у світі так буває. Один родить, другий женить, третій вже вмирає». Це даність наша — прийти й піти. Й головне, як ти проживеш життя й щоб ти не втратив важливе. Іван подивися на якісь упередження суспільства й замість того, щоб оженитись з Марічкою гальмує до тих пір, поки вона не помирає. Треба поспішати жити сьогодні, бо завтрашнього дня може й не бути.

Тіні забутих предків

— Скільки репетирували?

— Два місяці.

— Що стало найскладнішим?

— Те, що це був новий для мене колектив, а у спектаклі залучено багато людей. Це було таке бліцзнайомство з колективом  в стресовому максимально швидкому процесі.

Тіні забутих предків

— Звідки ви приїхали?

— Родом я зі Львова, навчався у Києві у національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, прописаний у Севастополі, а переїхав з Сум, де працював.

Але коли глядач зможе побачити «Тіні забутих предків», поки що складно сказати.

Тіні забутих предків

«Індустріалка» писала, що в Україні вийшла комедія, в якій зіграв мелітополець, а зняв запоріжець.

Читайте також: У Запоріжжі відбудеться концерт учасника телешоу на підтримку ЗСУ.

Читайте наші новини на сайті  zprz. city

Фото Олександра Прилепи



Комментарии читателей