Индустриалка - новости Запорожья

Запорожье, Культура, Фоторепортаж
Запорожские волонтеры узнали о самом лучшем дне на войне
Поделиться

«Волонтерські вареники ZP» порадовали в зоне АТО 37-й батальон и 40 бригаду

волонтеры

Общеизвестно, что волонтеры проекта опекают военнослужащих 55 артбригады ВСУ — по словам инициатора и руководителя проекта Надежды Мороз, во всех дивизионах они были не по одному разу.

Волонтеры приезжают на день, варят кулиш и вареники, в кофемашине готовится натуральный ароматный кофе, артисты дают концерт, приглашают водить хороводы и танцевать. Проводятся и сеансы арт-терапии: солдатам предлагают рисовать или лепить из глины.

Военные, которые соскучились по праздникам, очень долго не хотят отпускать гостей из Запорожья.

55-ка на ротации пробыла пару месяцев

В конце прошлого года личный состав легендарной запорожской бригады вывели из зоны АТО на ротацию, «Волонтерські вареники ZP» встречали их на полигоне «Близнецы». Привозили подарки, домашние вкусности, угощали свежесваренным кофе. Только что вареники не варили.

Но пока подшефные отдыхали от войны, волонтеры не сидели сложа руки — во главе с неугомонной Надеждой они съездили в два армейских подразделения, которые находятся в Донецкой области.

Запорожских волонтеров с нетерпением ждали в 37-м батальоне, который, как известно, в начале сентября 2014 года формировался как батальон территориальной обороны Запорожской области, а сейчас является частью 56 бригады, и в 40 бригаде.

Надежда Мороз и волонтеры

— 55-ка нами вже залюблена, а в ці підрозділи ми приїжджали вперше, — вспоминает Надежда Мороз. — Я згадала, як ми вперше приїздили до наших артилеристів. На нас дивилися здивовано, насторожено. Адже волонтери зазвичай приїхали, ящики привезли, поїли борщу, попили кави і поїхали.

Ми ж приїжджаємо на цілий день. І саме до солдат! Вони розуміють, що ми заради них жертвуємо своїм часом, вкладаємо свої сили, працю. І саме їм привозимо тепло, любов й добро.

На Щедрий вечір поїхали в 40 бригаду. Привезли справжньої куті, дідуха, щедрували, співали, танцювали. Це був чудовий вечір.

Хлопці, було видно, ловили кожне слово. Я представила всіх волонтерів — якої вони професії. У нас від робітників на заводі до вчителів, журналістів, артистів.

З нами їздять також АТОшники, які відслужили, рвались на фронт, але через якісь проблеми не змогли піти в армію на контракт. З нами вони знайшли себе.

вареники

…Особенно трогает военных то, что волонтеры приезжают в вышиванках, веночках.

— Після мого виступу підійшов один військовий і каже: «Я сиджу, а сльози самі ллються. Так класно — приїхала Україна! Це щось неймовірне! До нас так ніхто не ніколи не їздив».

Стара шахта, дуже холодно, але на серці було гаряче. І це правда.

Есть своя миссия и у самого младшего волонтера — Натальи, которая занимается боди-артом. Несмотря на жуткую холодину, хлопцы с удовольствием подставляли свои голые торсы, спины, лица, на которых Наташа рисовала тризубы, национальные флаги, ангельские крылья, калину…

Хлопці кажуть: армія нас взула, одягнула, нагодувала, але підтримка людей — понад усе! — делится Надежда Мороз. — Нам кажуть: чого ви туди їздите? Армія одягнута, на неї виділяють багато грошей, ми платимо військовий збір. Я впевнена: хлопцям дуже потрібна наша підтримка.

Їм там дуже непросто: день схожий на день, одні і ті ж обличчя весь час. А тут приїхали люди з іншого життя!

Когда на следующий день Надежда позвонила командиру, то услышала в трубке: «Хлопці сказали, що від танців ноги болять, але це був найкращий день на війні». Це найвища оцінка!

…На новогодне-рождественские праздники домик на Фестивальной, где обитали «Волонтерські вареники ZP», трудно было не заметить.

Волонтеры варили и продавали вареники, кофе-чай, глинтвейн. Собирали деньги на следующие поездки к защитникам стран. Бойцы из 55-ки, которые приехали на ротацию и были в отпуске, приводили на Фестивальную своих жен, детей, друзей и знакомых. «Це наші волонтери», — представляли они Надежду Мороз и ее соратниц.

Сейчас личный состав 55 бригады находится на полигоне в Днепропетровской области. Накануне отправки волонтеры передали на «Близнецы» около 100 кг вареников с творогом — как раз Масленичная неделя началась. Вечером бойцы поели, а в 4 утра отправились в Черкасское.

Затем предстоит неблизкий путь в другой сектор, далеко от родного Запорожья.

Собираются проведать бригаду и на полигоне

По словам Надежды, «Волонтерські вареники ZP» собираются навестить артиллеристов на полигоне. Повезут, как обычно, вареники, наварят два казана кулеша, артисты дадут концерт.

— Настрій у них бойовий, не падають духом, — рассказала Надежда. — Ці прості люди пішли нас захищати, то чому ж їм не допомогти? Чого їх не любити? Чого ними не пишатися?

Я закликаю всіх запоріжців пам”ятати про них кожний день. Тому що ви можете спокійно спати, працювати,вчити дітей, святкувати. За те вони й стоять. Хлопці так і кажуть: «За це ми в окопах і сидимо — щоб люди спокійно могли сидіти в кафе, розвивати бізнес, вчити дітей».

Все, що можете — зробіть для них. Якщо дитина прийшла зі школи і сказала, що волонтери попросили принести чай, каву, солодощі — передайте, не скупіться. Воно сторицею повернеться!

Бойцы просят украинских песен

В составе волонтерской группы Надежды Мороз  в подразделение 40 бригады ездила  известная тележурналистка и ведущая Елена Шевчук.

Елена Шевчук

В цій бригаді завжди чекають жінок-волонтерів, — делится впечатлениями Елена. — Волонтерів не вистачає в зоні АТО. Я запитувала: в підрозділі, де були ми, волонтери приїхали вперше за рік.

У мене був віночок, палантин в національному стилі, так бійці були у захваті.

Ми їм співали, вони просили українських пісень. Цього разу ми співали з Олексієм Макаренко — керівником ансамблю троїстих музик “Єдина родина”. Його дружина Юля не змогла поїхати з нами.

В старій шахті було дуже холодно. І я йому казала: ти пам”ятаєш, як ми в гламурній студії співали і п”ять років тому і гадки не мали, що колись поїдемо в АТО. І в шубах, зимових чоботях будемо співати солдатам. А вони будуть кричати “Браво!”, “Біс!” і будуть просити співати українських пісень.

Що ще кидається в вічі — чоловіки дуже скучили за домашньою їжею. Ми привезли їм пироги, тістечка, але вони чекали запорізьких вареників і запорізького кулешу.

Від”їжджали ми майже годину — вони не хотіли нас відпускати. До мене підійшов хлопець, який розповів історію свого кохання, як дівчина його чекає… Він вже уявляє, як прийде додому, як одружиться.

Їм не вистачає моральної допомоги. Чим буде більше волонтерів — тим краще буде цим хлопцям!

вареники на Масленицу

…17 февраля  на площади Маяковского «Волонтерські вареники ZP»  провели очередную имиджевую акцию, во время которой собирали деньги на очередную поездку к защитникам страны. Как известно, девиз акции: съел вареник — помог солдату!

Читайте также: В Запорожье спасатели играючи толкали двухпудовые гири

Фото Александра Прилепы



Комментарии читателей